Європейська журналістика Німецька журналістика Середньовічна Німеччина багато в чому була спадкоємицею традицій Римської імперії, запозичивши, наприклад, структуру первісної преси. Цим зумовлене й тривале панування рукописних видань, які паралельно з друкованими існуватимуть до XVIII ст. Листки-новини і листки-газети – попередники періодичних видань – іменувалися по-різному («aviso», «novo», «Zeddell»), але найбільш поширеною була назва «цайтунг» (Zeitung), від […]

Преса Франції   Французька журналістика з перших своїх кроків якісно відрізнялася як від німецької, так і від англійської періодики своєю змістовністю. Один з істориків друку XIX – початку XX століття Людвіг Саламон порівнює французький друк з поверхнею, що «вічно гойдається», відзначаючи її «рухливість». Він пише, що французький друк значно перевершує англійський витонченістю, дотепністю, темпераментом і […]

Англійська журналістика в XV-XIX ст.   Журналістика в Англії почалася так само, як і в Німеччині та Італії, з рукописних відомостей. Але з’явилися вони на острові дещо пізніше і за походженням були німецькими або голландськими, тобто це переклади англійською мовою європейських листків новин, складених Альдамі, Фуггером чи іншими менш відомими збирачами та розповсюджувачами інформації. Друкарський […]

Російська журналістика Становлення журналістики у XVIII ст. Розвиток Російської імперії XVII-XVIII ст. як у політичній, так і економічній сферах дуже неординарний і специфічний. Росія була відсталою від Європи державою, хоча відбувалися уже певні зміни, реформи, зокрема, за царя Петра 1. Не дивно, що саме на цей період припадає і поява першого періодичного видання. Ним стала […]

Становлення журналістики в інших європейських країнах   Розвиток журналістики в інших європейських країнах проходив під впливом німецької, англійської та французької періодики. Незважаючи на те, що в таких країнах як Італія і Голландія перші спроби періодичного видання новин робилися раніше, ніж в Англії і Франції, регулярні друковані газети з’явилися тут пізніше і журналістика розвивалася повільніше. Це […]

Зародження американської журналістики   1. Початки журналістики на Північноамериканському материку   У XVI ст., коли Європа переживала період творчих пошуків у галузі журналістики, територія сучасних Сполучених Штатів тільки освоювалася представниками європейської цивілізації, які і стали піонерами американської періодики. Перші географічні описи цих земель (американські дослідники називають їх своїми першими літературними творами) зробли іспанці, французи й […]

Класифікація ввідних дієслів у складно-підрядних реченнях з непрямою мовою в сучасній німецькій мові Розглядаючи структуру складно-підрядних речень з непрямою мовою, можна говорити про головне речення, що характеризується смисловою синсемантією (здатністю мовної одиниці виражати висловлення лише на фоні ситуації чи контексту) та підрядне речення, що вводиться дієсловом головного речення і несе в собі т. з. комунікативне […]

Прагматичний фрейм та тип директиву Прагматичний зсув структурних схем директивних речень безумовно збагачують комунікативний потенціал мови, що є проблемою дослідження дискурсу. Особливий характер директивного речення полягає в його комунікативному спрямуванні. Отже, вони є складовою спілкування між адресатом та мовцем, своєрідними мовленнєвими актами, які мають поверхневу й глибинну структуру, що складають цілу диреваційну систему. Директив можна […]

Дослідження проблем зв’язку звучання та значення у поезії   Фоносемантика – галузь мовознавства, яка займається дослідженням звукозображувальної системи мов і виявленням фонетично вмотивованого зв’язку між звучанням і значенням слова. Найбільш прозорим є звуковий символізм у поетичних творах, побудованих з певною звуковою гармонією, і якщо задана певна тема віршованому тексту, то у значній мірі можливо передбачити […]

Дослідження семантики літературного твору у контексті семантики власних назв   Мета нашої роботи – аналіз семантики літературного твору через семантику власних назв (далі ВН). Ми базуємо наше дослідження на методі герменевтичної інтерпретації П.Рікера [4,с.511] та психоаналізу, що наближений до методу Гремаса [3,с.262]. Також використовуються кількісний і дистрибутивний методи. Матеріал дослідження – роман Д.Буас’є “Страсті за […]