Переклад як джерело національної культури Проблема перекладу була і залишається від того часу, відколи люди створили літературу (художню, наукову) і хотіли б нею обмінюватися. Перші спроби перекладання пов’язані з перекладом біблійної літератури. З прийняттям християнства розпочалися переклади церковних книг, у І пол. XIX ст. — переклад оригінальної поезії й фольклору. Історію українського перекладу ще не […]

Благовісницькі подорожі апостола Павла Апостол Павло народився в кілікійському місті Тарсі. Тоді його ім’я було Савл. У спадок від батька він отримав римське громадянство. Навчався в школі фарисейського учителя Гамалиїла. Спочатку Савл був запеклим переслідувачем християн. Він був присутнім при страті архидиякона Степана. Однак Савло мав стати вибраним Сосудом Божим. Отримавши листи від Синедріону, які […]

Релігійно-церковне життя в незалежній Україні Релігія і нація – суспільні феномени, що перебувають в надто складному співвідношенні. Не відіграючи визначальної ролі в процесі розвитку етнічних спільнот, національної самосвідомості, не будучи їхньою детермінантою, неодмінною складовою, релігія залежно від конкретно-історичних умов свого функціонування в суспільному організмі може виступати в ролі важливого, а часом і вирішального модусу етноутворення, […]

Проблема співіснування традиційного та нетрадиційного у релігійному середовищі З історії релігій добре відомо, що численні течії та напрями, які протистоять ортодоксальній церкві, – явище не таке вже й рідкісне. їх виникнення – результат глибинних процесів у суспільстві, передусім наслідок кризи традиційної релігійності. У XX ст. позиції усталених релігійних течій виявилися значно підірваними, в першу чергу […]

Гностицизм як філософська ранньохристиянська єресь Історія християнства на перших етапах його становлення була б неповною без звернення до специфічного релігійно-філософського напряму, що об’єднується під загальною назвою гностицизм. У світській літературі прийнято вважати гностицизмом систему поглядів і віросповідну практику, що “являє собою синкретичне поєднання різнорідних елементів, зазнає впливу існуючих на той час течій та напрямків і […]

Формування церковної ієрархії в Київській Русі Питання влаштування церковної організації на Русі дискусійне, оскільки можливості його розв’язання обмежені вкрай слабкою насиченістю джерельної бази. Перше пряме свідчення про київську митрополію з’явилося майже через півстоліття після офіційного проголошення християнства державною релігією Русі. “Руська православна Церква спершу була підпорядкована Охридській єпархії, яка знаходились на території Болгарії, а 1037 […]

Характер та особливості чотирьох Євангелій Євангеліє походило від грецького слова і в перекладі означає: “блага вість”, “добра звістка”. Це розповідь про народження Ісуса Христа, Спасителя світу, Його життя, смерть і воскресіння. Євангелія є основним джерелом знання про життя Господа, тому що без них це знання було б скинуто до рівня окремих свідчень[1, с. 7]. Євангеліє […]

Види знання та їх світоглядне значення у філософії М.Шелера Німецький філософ Макс Шелер творив у переломну добу європейської історії. Прагнучи з’ясувати глибинні передумови кризи західної цивілізації, він звертається, зокрема, до проблеми ціннісно-смислових вимірів істини. При цьому виокремлює три види знання: прагматичне, сутнісне й сотеріологічне. 1. Прагматичне знання (знання заради панування й досягнень) призначене для встановлення […]

Віра, розум і онтологія свободи в філософії екзистенціалізму Проблема людини в сучасній філософській інтерпретації зазнала певних метаморфоз у порівнянні з класичною традицією її визначення. Наскрізним мотивом переважної більшості західних філософських роздумів про людське буття в другій половині XX сторіччя є ідеї про те, що гіпертрофовані раціоналізація, прагматизація, політизація та ідеологізація людського життя завершились колосальним звуженням […]

Міжконфесійні відносини: етнонаціональна зумовленість Більшість релігій є породженням умов та особливостей того суспільного, політичного, етнокультурного середовища, в якому вони існують. Стрижнем, навколо якого релігії об’єднуються, є віра в існування надприродного. Чим більше з’ясовані причини та умови, що породжують певні релігійні ідеї, ти глибше пізнається сама релігія, її суть і зміст. На формування окремих релігійних ідей, […]