Детермінанти як компоненти ускладнення семантики простого речення Основною одиницею мовлення є речення. Воно є засобом спілкування, оскільки за допомогою речення формується, виражається і повідомляється думка. Питання про природу речення належить до одного з найбільш дискусійних питань синтаксису. Тому речення, посідаючи центральне місце в синтаксичній системі, не має й дотепер загальноприйнятого витлумачення. Причиною такого стану є […]

Особливості функціонування заперечення у мові творів Григорія Косинки Одне з важливих місць у процесі збагачення української мови виражальними засобами шляхом поповнення лексики та фразеології, витворення індивідуально-авторських тропів займає письменник-новеліст Григорій Косинка, творчість якого з певних ідеологічних міркувань довгий час замовчувалась. Григорія Косинку високо цінував Василь Стефаник, “вважав своїм продовженням” і лагідно називав “сином з Дівич-гори”. […]

Прізвища Хотинщини (лексична основа) Як засвідчують праці Ю.К.Редька, М.К.Худаша та інших дослідників українських особових назв, прізвища найчастіше могли утворитись від особових імен, назв населених пунктів і різних семантичних груп апелятивів. Це цілком підтверджують і наші матеріали з Хотинщини. Наприклад, прізвища Андрійчук, Антонюк, Герасименко, Гордієнко, Данилевич мотивовані особовими іменами; прізвища Балківський, Березовський, Білівський, Борщівський, Веренчанський, Гермаківський, […]

Доля та випадковість у романі Т.Уайльдера “Міст короля Людовіка Святого” Питання закономірності та випадковості хвилюс американського письменника Торнтона Уальдера впродовж усієї творчості. Повість “Міст короля Людовіка Святого” (1927) – тому яскраве підтвердження: події, зображені у ній, віддалені у часі (1714 рік), та все ж мають безпосереднє відношення до сучасної людини, оскільки їх результат наводить на […]

Байки Юрія Федьковича Байки Юрія Федьковича як зачинателя нового українського письменства в нашому краї можна умовно поділити за тематикою на соціальні (“Медвідь у пасіці”, “Когут і кравець”, “Заяць і Лев”, “Лев і его міністри”) та суто дидактичні (“Заєць”, “Жаби”, “Кінь і батіг”, “Кіт і Лис”, “Гривко і Сивко”, “Кінь”). Серед названих Федьковичем байками знаходимо і […]

Поезія Д.Макогона на сторінках буковинської періодики Д.Макогон-поет друкувався переважно на сторінках таких буковинських періодичних видань, як “Буковина”, “Промінь”, “Каменярі”, “Щипавка”, “Робітник”, “Громадянин”. Найбільш широко представлено в них патріотичні твори поета. Д.Макогона глибоко хвилювала доля його народу, України, розтерзаної Австрією, Румунією і Росією. У поезії “В’язень” (“Робітник”, 1922) змальовано засудженого чоловіка, який “у життю не вдіяв […]

Рецепція роману-притчі В. Голдінга “Володар мух” Запропонована робота присвячена достатньо новому методу в літературознавстві – методу літературної рецепції (від лат. Recepcio – прийняття). Ідея рецептивного читання літературного тексту покликана по-новому побачити важливі компоненти культурної композиції тієї чи іншої літературної епохи, з’ясувати продуктивність жанрових форм, а також, як вважає професор О.В. Червінська, усунути “літературний трикутник” – […]

Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника Порівняння – це часто вживаний у художній літературі засіб створення образності: пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього, у якому потрібна авторові риса виступає дуже яскраво. Порівняння увиразнюють зображуване, роблять його більш наочним, виявляють ставлення письменника до нього. Порівняння як логічна операція виражається такими […]

Сакральне – центральна категорія феноменології релігії У феноменології релігії вирізняються головні категорії: Бог, Святість (Сакральне), чудо, але вони виражають одну сутність універсального феномену Сакральне, яке проявлено для “homo religios” в об’єктивному та суб’єктивному світі. Як зазначає Гайлер, центральним у феноменології предметом (об’єктом) є Святість [2, с.304]. Священне в традиційних релігіях та історичних виокремлюється своєю ієрофанією […]