На відміну від модерністів, Бекетт зовсім не впевнений у можливостях слова, мови. Пробиваючись до «не-слова», він ущільнює значимість слів. Мовлення звучить, але смисл його розпадається, воно перетворюється у невиразне бурмотіння, суть його тікає від слухачів і глядачів. Нове ставлення до мови мало наслідком трансформацію усієї системи художніх засобів драми, спрямованої на втілення абсурду. Редукуються до […]

Мова йде, перш за все, про впровадження IP-телефонії, яка здатна надати більш широкий спектр послуг, більшу гнучкість архітектури мережі і легшу її масштабованість, ніж традиційна телефонія. Вчені знайшли рішення, які дозволили підвищити якість зв’язку при використанні IP-телефонії до необхідного рівня з урахуванням специфіки роботи наших мереж. Тепер треба впорядкувати нову систему, впроваджуючи ці рішення на […]

У німецькій літературі сучасна історія не відбивалася у всій повноті й конкретності: більшості письменників дійсність давала лише поштовх для філософських та етичних дискусій, їх твори позначені ускладненістю форми. Німецьку літературу не минув вплив декадансу, який був тут достатньо могутнім через те, що в країні в середині Х1Х ст. не було прозаїків–реалістів, рівних Бальзакові чи Діккенсу. […]

Боротьба між реалістичною й декадентською культурами в Англії наприкінці Х1Х – на початку ХХ ст. досягає ступеню вираженого антагонізму. Натуралістичний та естетський напрями (прерафаеліти, символісти, естетики) привернули на свій бік такого титана як О.Уайльд (1854–1900), який у своїх творах “Казки” (1891), “Портрет Доріана Грея” (1891) виступає проти грубої буржуазної дійсності, “матеріального прогресу”, продажницького духу, що […]

Бельгійська література Бельгійська література, яка розвивалась наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., була франкомовною, оскільки французька мова залучала письменників Бельгії до загальноєвропейської аудиторії, допомагала переборювати вади консервативності та провінціалізму. Отже, закономірним був вплив видатних французьких письменників Е.Золя, Гі де Мопассана, Г.Флобера) на літературний процес у Бельгії цього період .У 80–ті рр. з’являється група письменників, […]

Бертольт Брехт (1898-1956) походить з баварського м. Ауґсбурґ, народився у заможній родині директора паперової фабрики. У 1917-1918 рр. вивчав природознавство, медицину і літературу в Мюнхенському університеті. Після смерті матері 1920 р. регулярно наїжджає до Берлін, куди перебирається остаточно у 1924 р. У 1922 р. вперше одружився на акторці й співачці Маріанні Цофф, незабаром народилася дочка […]

Особливістю літературного процесу в США наприкінці Х1Х – на початку ХХ ст. є прискорені темпи розвитку й швидка зміна літературних напрямів і тенденцій. На зміну романтикам Ф.Куперу, Е.По, Н.Готорну приходять майстри реалістичного мистецтва: В.Уітмен. М.Твен, Д.Лондон, Т.Драйзер. Реалістичне мистецтво перемагало у важкій боротьбі проти буржуазно–демократичних ілюзій про унікальність американського капіталістичного шляху. До кінця 80–х рр. […]

З другої половини ХІХ ст., а особливо на межі епох, література Скандинавії пережила небачений підйом: у Норвегії плеяду реалістів очолив Г.Ібсен, у шведській літературі європейського успіху досяг А.Стріндберг, у датській провідне місце зайняв М.Андерсен–Нексе. Культура кожного з цих народів включає традиції минулого й демократичні настрої сучасності. Норвезька література Революційні події 1848 р. позначилися й на […]

Ви мрієте про подорожі? Мріяти не треба, треба діяти! Тому моя мета – пояснити Вам по кроках, як Ви самостійно можете підготувати і здійснити подорож до Європи. Відразу Вам скажу: самостійнаа подорож до Європи ця можливість для кожного! Єдина умова – Ви повинні захотіти подорожувати самостійно, і Ви повинні перестати сумніватися в тому, що у […]

Реципієнт як об’єкт художньої та наукової думки – Частина 1 Як би там не було, сьогодні “кінцевий адресат” вже мислиться не тільки давнім і обов’язковим орієнтиром для художника, але й центральною фігурою рецептивних досліджень, науковою категорією. Рецептивна теорія розуміється багатьма дослідниками як органічна частина теорії комунікації, де сприйняття — це двобічний зв’язок між автором і […]