Літературна теорія на сучасному культурно-історичному відрізку буття набуває відверто нових ознак та параметрів. Долаючи споконвічну фрагментарність інтелектуального мислення як такого, сучасна наукова думка взагалі прагне до набуття вимірів цілісної конструктивної моделі в усій своїй методологічній повноті. При наявній диференціації наукових галузей саме це явище можна вважати відповідним загальнонауковій тенденції новітніх часів. У разі реалізації такого […]

Літературний процес, як зазначалося, не часто стає об’єктом теоретичної рефлексії. З огляду на це особливої уваги заслуговує монографія одеського вченого Є.М. Черноіваненка «Літературний процес в історико-культурному контексті». В ній подана ґрунтовна історія й аналіз наявних тлумачень літературного процесу. Крім того, розглядаючи російський літературний процес в історико-культурному контексті, автор намагається не тільки констатувати й описувати ті […]

Теорія інтертекстуальності має три основних джерела – це теоретичні погляди російських формалістів, М. Бахтіна і теорія анаграм Фердінанда де Сосюра. Інтертекстуальність – будь-які свідомі чи несвідомі відсилання літературного тексту до інших літературних чи не літературних текстів (цитата, епіграф, натяк (алюзія), примітки, зауваження, коментарі, іронія, пародія, контрафактура, плагіат), пов’язані з жанром, стилем і т.д. Має важливе […]

У цьому ракурсі на особливу увагу заслуговують специфічні міжродові утворення. Першим слід тут згадати жанри ліро-епічної і драматичної поеми, в яких синтезуються: лірика і епіка – в першому із цих жанрових утворень, лірика і драма – в другому. Вони набувають поширення в різних країнах і входять до провідних у літературі зрілого романтизму; згадаймо хоча б […]

Отже, основний акцент у рецептивній естетиці переміщується з осі “художник — твір” на вісь “твір — читач (глядач, слухач)”, відновлюючи таким чином саму природну вісь “художник — рецепієнт”, що відкриває для дослідників справді неозорі обрії, дуже ґрунтовно змінюючи, за висловленням М.Наумана, “літературознавчий ландшафт”. Дотепер саме “кінцевий адресат” розумівся в науці як фігура, що є присутньою […]

На відміну від герменевтики (нім. Hermeneutik — тлумачення), науки, що починалася як зосередженість на уточненні написаного в стародавніх джерелах, зміст яких самий час зробив, у кращому випадку, багатозначним, а те і зовсім незрозумілим (континуальність зв’язку між етимологією і семантикою слова — найкраще тому підтвердження), науки, у своїх витоках заснованої все ж на об’єктивній логіці і […]

Історія формування рецептивної теорії – Частина 1 Коментуючи свого часу вчення Лейбніца про перцепцію й аперцепцію, В.П.Зубов звернув увагу на тезу, яка, імовірно, і лягла в основу рецептивної поетики: Лейбніц описує співвідношення між монадами, де “кожна індивідуальна монада бачить світ під своїм кутом зору і звідси — нескінченна розмаїтість його “відображень”, подібно до того, яка […]

«Постмодернізм» належить до одних із найпопулярніших термінів сьогодення. Його походження досі є дискусійним. Навіть ті, хто його визнає, ставляться до нього трохи іронічно, через показну легковажність, банальність і, не в останню чергу, популярність. Не викликає особливої довіри і його буквальне значення – щось, що прийшло після модернізму. Модернізм, попри свою іманентну багатовекторність, загалом мав тенденцію […]

Перед теоретиками історії літератури часто постає питання, чому всі її спроби пояснити розвиток літератури залишаються безуспішними. Викликає зацікавлення також, якими методами і на яких підставах історики літератури розділяють і комбінують авторів і тексти, констатуючи існування таких сутностей, як періоди, школи, напрямки, течії та жанри. Якщо погодитися, що літературний процес – це перехід літератури з одного […]

Область стародавньої Анатолії приблизно співпадає з територією сучасної Туреччини. В стародавній Анатолії мешкав народ хатти. У III тис.до н.е. тут з’явився новий народ, який прийняв ім’я колишніх мешканців і стали називатися хеттами. Хеттська міфологія залишилась для нас перш за все в зображеннях биків, двохголових орлів. Головним в пантеоні богів хетів був бог грози Тешуб, він […]