Засвоєння західноєвропейського літературного дос­віду, зокрема через Польщу, сприяло переходу укра­їнського письменства одразу від середньовічної поетики до барокової. Д. Чижевський у своїй праці „Українсь­кий літературний барок. Бароко (від. італ. – дивний, химерний) – художній тип твор­чості в європейському мистецтві XVI – XVII ст., який характеризу­вався динамізмом образів та композицій, зображенням контра­стів, складною метафоричністю, алегоризмом, пишністю, барви­стістю, […]

Козацькі літописи були стилістично різноманітні: одні вели сухий перелік подій у коротких записах, а інші подавали найрозлогіші описи з роздумами й вступами. Особливістю козацького літописання було й те, що поетика бароко, з його метафоричним реченням, із грою словом, з конструюванням структур композиції, з дотриман­ням теоретичних засад, сформо­ваних і викладених у риториках, також творення історичного пи­сання […]

Навчання майбутніх журналістів іншомовній письмовій комунікації здійснюється на основі дискурсного підходу, мета якого полягає в надбанні знань і оволодінні дискурсними вміннями продукування текстів іноземною мовою з урахуванням предмет-орієнтованого і суб’єкт-орієнтованого видів змісту на основі набутого досвіду в письмовому спілкуванні. Оскільки основу будь-якого підходу складають принципи, то в рамках дискурсного підходу виділяються принцип комунікативності, когнітивної спрямованості […]

Активне слухання вимагає певних навичок та уміння слухати, а саме: – візуальний контакт; – розуміння не тільки тексту, а й почуттів; – емпатії, поваги до співрозмовника. Уміння слухати полягає в здібності вислуховувати іншу сторону. З повагою ставитися до іншої точки зору: «Існує лише один спосіб стати хорошим співрозмовником – уміти слухати» ( К. Морлі ). […]

Давня українська література охоплює вісім століть (XI – XVIII ст.) із тисячолітньої історії вітчизняного письменства. За той час звелася, зміцніла і розпалася Київська Русь; монголо-татарське нашестя доруйну­вало колись славні міста, а коли відкотилося назад на схід, натомість на прадавні українські землі прийшли литовські князі; згодом – Річ Посполита, але вже козацтво стало на оборону, воювало […]

З діяльністю імператорських університетів пов’язаний факт становлення вищої педагогічної освіти. На початку XX ст. це питання широко дискутува­лося. Існувало кілька концептуальних підходів. Поширною була ідея після-університетської педагогічної освіти, інша – полягала у поєднанні професійної і наукової підготовки вчителя в умовах університетської системи. Як наслі­док, у структурі Xарківського імператорського університету і Університету св. Володимира були започатковані […]

Xронологічно першим в історії вітчизняної класичної університетської освіти вважається Львівський університет (1661), утворений на базі Львівської єзуїтської колегії. З часу заснування і до 1773 р. він підпорядковувався владі єзу­їтського ордена. У 1784 р. імператор Іосиф II підписав диплом про оновлення універси­тету. Крім філософського, юридичного, медичного і теологічного факультетів, до складу університету ввійшла й гімназія. Вона […]

Поява нових технологій – наслідок розвитку сучасного суспільства. Цей розвиток супроводжується не тільки швидким науковим прогресом, але і кардинальною зміною в поведінці людей. В еру Інтернету люди отримали доступність до будь-якої інформації та до оперативної її передачі, а з іншого – почали появляти нові особливості віртуальної комунікації. Ця нова форма спілкування викликає інтерес у багатьох […]

Нині світова система вищої освіти зазнає суттєвих змін у всіх її компонен­тах і характеристиках, від місії, завдань, форм реалізації до безпосередньо зміс­ту і мети навчання. Для європейських країн, крім системних змін, пов’язаних з процесами глобалізації, найважливішим чинником реформування є започаткування Болонського процесу (БП). Деякі освітяни і науковці України вважають, що змінювати існуючу систему освіти не […]

Розвиток комп’ютерних технологій не тільки приносить в життя суспільства користь, але і створює ряд проблем. Комп’ютер, що вийшов за півстоліття свого існування з наукових лабораторій і став персональним, тепер є атрибутом сучасної людини, пронизуючи всі сфери її життєдіяльності: від роботи до відпочинку. Комп’ютерні ігри, які спочатку з’явилися як розважальне засіб, тепер виходять за рамки ігровий […]