Самостійна робота допомагає найбільш ефективно залучати студента в пізнавальний процес, перетворюючи учня в активного його учасника. У зв’язку з цим особливої ​​актуальності набуває організація самостійної роботи студента, найважливішим моментом якої є контроль рівня засвоєння знань, отриманий в результаті виконання завдань.

Під самостійною роботою розуміють сукупність всієї самостійної діяльності студентів, як в межах аудиторії, так і поза нею. Так можна охарактеризувати будь-яку навчальну діяльність, що відбувається без прямого втручання викладача, коли студент орієнтований на творче освоєння предмета, самостійне оволодіння навичками, а не отримання знань в готовому вигляді.

Систематичне зменшення прямої допомоги викладача служить засобом підвищення творчої активності учнів. Роль викладача в такому випадку зводиться до мотивування студентів, організації процесу отримання знань і контролю ходу виконання роботи і отриманих результатів.

Для досягнення навчальних цілей різною мірою задіються рівні пізнавальної діяльності. Так, при систематизації, закріпленні знань буде відбуватися взаємодія на репродуктивному рівні (робота зі словником, виконання фонетичних вправ).

Реконструктивний рівень буде здебільшого задіяний на етапі поглиблення знань та формування компетенцій (при виконання граматичних і мовних завдань, спрямованих на вироблення граматичних навичок, що використовуються в мовних моделях, складання діалогів з використанням заданих мовних моделей). Використання саме такого підходу використовують вчителі, що проводять уроки польської мови у Києві, адже вони уже на власній практиці перевірили їх ефективність.

Формування самостійності мислення, розвиток творчої ініціативи передбачає активізацію творчого рівня (складання монологічних висловлювань на задану тему, написання творчих робіт, доповідей і т.д.).

Однією з обов’язкових умов проведення самостійної роботи називають наявність якогось початкового рівня володіння мовою. Водночас наявність величезної кількості навчальних комп’ютерних програм, аудіо та відеоматеріалів дозволяють при достатньому рівні мотивації здійснювати, як аудиторну, так і поза аудиторну самостійну роботу практично вже на перших етапах навчання.

На різних етапах навчання використовуються різні форми, види і типи самостійної роботи, так і різні методи контролю її виконання. На перших етапах, коли студент ще не придбав потрібної кількості навичок і мовної впевненості, переважає аудиторний тип самостійної роботи.

Так, під час аудиторного занять здійснюється виконання різного роду граматичних і мовних вправ, спрямованих не тільки на вироблення навичок граматичного оформлення висловлювань мовою, а й на розвиток навичок і вмінь в основних видах мовленнєвої діяльності.

Сюди ж входить робота зі словником, що має своєю метою розширення лексичної бази учня. Широко використовуються викладачем завдання спрямовані як на репродуктивний (тренувальний) рівень пізнавальної діяльності, так і творчий.

На пізніших етапах доцільно відводити більше часу позааудиторної самостійної роботи.

Робота зі словником, виконання лексико-граматичних завдань, складання оповідань з опорою на слова, можлива і при позааудиторних формах, у той час як читання, аудіювання та переклад тексту проводяться і в аудиторних умовах.

Самостійна робота при ефективній її організації та належному контролі є найважливішим елементів навчального процесу, що дозволяє не тільки закріпити навички, отримані під час аудиторних занять, а й виробити творчий підхід до вирішення навчальних завдань, оволодіти методом самостійного пошуку знань, самостійного розвитку навичок і вмінь.

Літературні джерела:

Надія Коновальчук. Організація самостійної роботи студентів при вивченні російської мови як іноземної і методи контролю її результативності. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. // Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 312 с.