Все життя людини пов’язана зі спілкуванням. Становлення і розвиток особистості людини – це вступ його в контакт з навколишнім світом, пізнання цього світу. Гармонійне існування особистості у світі – це здатність до діалогічного спілкування, здатність і бажання пізнання іншої людини. Людина – це саме велике чудо з усіх чудес, які є на Землі. Протягом багатьох сторіч перед цим дивом зупинялися з благоговінням філософи і письменники, прагнучи пізнати, описати, висловити суть і механізми поведінки людини.

Для країни, що рухається в бік демократизації та лібералізації суспільного устрою, концепція діалогу стає платформою, на якій будується нове суспільство: вільну, незалежну, процвітаючу, що здобула нові ціннісні орієнтири, серед яких особистість людини, її потреби, можливості самореалізації в навколишньому світі, стають головним пріоритетом.
Це надзвичайно важливо, оскільки глибокі демократичні перетворення в країні викликали до життя пробудження творчого самосвідомості людей, їх творчого потенціалу і здібностей, докорінно змінивши сучасну соціокультурну та економічну ситуацію.

У сучасній педагогічній реальності намітилася проблемна ситуація, що зводиться до ряду протиріч між актуальними для вітчизняного соціокультурного простору категоріями плюралізму та інтеграції і існуючим рівнем відображення в педагогічному свідомості необхідність переорієнтації від монологічного до діалогічного концепції спілкування.

Колишні педагогічні схеми та пріоритети в умовах, що змінилися втратили своє значення, механізми їх реалізації значною мірою втратили свою ефективність. Це вимагає в контексті педагогічної науки серйозного переосмислення установок, які залишалися непорушними довгі роки. В таких умовах актуальним є напрацювання нової навчальної літератури та розповсюдження її за допомогою сучасних книжкових магазинів онлайн.

Педагог, для якого діалогічний стиль спілкування став платформою в його професійній діяльності, кожного студента (учня) сприймає як партнера по комунікації, який йому цікавий. Він прагне не тільки дати йому знання і вміння, а й зрозуміти, що може допомогти тому, кого навчають у його становленні, які, ще самим юним співрозмовником не усвідомлені мотиви, можуть зіграти у його подальшій долі вирішальну роль, що може стати для нього стартом для успішної реалізації задатків і здібностей, якими його нагородила природа.

Проблема спілкування – одна з найважливіших проблем сучасної педагогіки. Таким чином, діалогова культура є одним з основних педагогічних умов, завдяки якому може успішно здійснюватися навчально-виховний процес, орієнтований на реалізацію принципів особистісно-орієнтованої педагогіки.

Літературні джерела:

Світлана Аржанухіна, Валентина Булгакова. Діалог як основа комунікативної культури майбутнього фахівця. // «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 325 с.