Використання передового досвіду зарубіжних країн при оподаткуванні доходів фізичних осіб шляхом декларування є одним з основних напрямків бюджетно-податкової політики.

Провідне місце в структурі доходів бюджету податку на доходи фізичних осіб у розвинених країнах пов’язано з рядом причин.

Зокрема:

– податок на доходи фізичних осіб відповідає класичним принципам оподаткування;

– податок на доходи фізичних осіб не впливає на обсяг фінансових ресурсів, призначених для податкових інвестицій;

– збільшення частки податку на доходи фізичних осіб в бюджетних доходах більшості розвинених країн безпосередньо пов’язано зі збільшенням оподатковуваних доходів населення та ін.

Розглядаючи досвід розвинених країн, можна відзначити, що в Німеччині податок на доходи фізичних осіб є найважливішим видом серед прямих податків.

Об’єктом оподаткування є зарплата, гонорари, доходи з капіталу, банківські відсотки, орендна плата, доходи з приватної діяльності та інші.

У Німеччині існує 6 податкових класів, які діють з урахуванням загального стану робітників і службовців та кількості дітей.

Зіставлення та аналіз ставок податку на доходи фізичних осіб у країнах-учасниках Європейського Союзу є складнішим. Причиною цього є те, що в цих країнах до різних баз податків і доходам з максимальними ставками застосовуються прогресивні ставки.

У країнах-учасницях Європейського Союзу податок на доходи фізичних осіб також, як і інші види податків, є обов’язковим до стягування в країнах їх постійного проживання. Статусом резидентства і нерезіденства фізичних осіб є термін їхнього проживання на території країни. Справа в тому, що в країнах-учасницях Європейського Союзу актуальною проблемою залишається твердження і визнання цими країнами будь-яких рішень з питань оподаткування.

В більшості розвинених країн податок на доходи фізичних осіб залучається в бюджетні доходи прогресивним методом, проте в США податок на доходи фізичних осіб стягується за регресивним методом.

Поряд з прогресивним методом податкових ставок, на практиці оподаткування доходів фізичних осіб слід використовувати і регресивний метод. Наприклад, у США існує регресивний податок, спрямований на певні соціальні верстви населення. На практиці існують основні податкові ставки 15%, 28%, 33%, на частину доходів, що перевищують певну норму, застосовується податкова ставка в 28%. особливість даної методики оподаткування в тому, зі зростанням доходів пропорційно зменшується податкова ставка. Це відповідає державній політиці соціального захисту населення.

Основна частина доходів фізичних осіб в США оподатковуються за регресивною ставкою. При вдосконаленні оподаткування доходів фізичних осіб методом декларування використання регресивного методу в податковій практиці нашої країни принесе свої плоди.

Такий метод, по-перше, позитивно впливає на матеріальну зацікавленість населення в умовах нинішньої фінансово-економічної кризи, по-друге, закличе до повної легалізації доходів, поклавши край прихованню доходів населення при оподаткуванні.

Безсумнівно, що ефективне використання прогресивних дослідів зарубіжних країн при оподаткуванні доходів фізичних осіб в Узбекистані і поетапний перехід до методу декларування при оподаткуванні позитивно вплине на збільшення реальних доходів населення.

Література:

М. Маманов. Оподаткування доходів фізичних осіб в зарубіжних країнах. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 312 с.