А.І. Хачатурян — вірменський композитор і педагог, народний артист, народився 6 червня 1903 року в сім’ї ремісника в Тбілісі. Його мати любила співати народні вірменські пісні, і ті народні наспіви глибоко осіли в душі майбутнього композитора. В 10 років А.І. Хачатурян поступив до комерційного училища, де самостійно навчився грати на духових інструментах і приймав участь в аматорському духовому оркестрі. В п’ятнадцятирічному віці майбутній композитор вперше побував в оперному театрі. Враження були такими сильними, що мрія навчатись музики стала ще більшою.

В 1921 році він їде в Москву і вступає на біологічний факультет університету. Але любов до музики була настільки переважаючою, що вже в наступному році АЛ.Хачатурян починає навчання в музичному технікумі ім. Гнесіних. До вступу в музичний технікум у нього не було навіть елементарної підготовки з музичної грамоти. Виручили відмінний слух і чудова музична пам’ять. Спочатку майбутній композитор навчася гри на віолончелі і фортепіано, але скоро стало зрозумілим, що його основне покликання — композиція.

Вже в технікумі А.І.Хачатурян написав «Танець для скрипки» і «Поему для фортепіано». А.І. Хачатурян є автором музики, яка є не дуже зрозумілою для сучасної молоді, якщо Ви відноситесь до такої групи, раджу пошукати огромное количество статей про музыку і дізнатися більше про новини вітчизняної і зарубіжної естради.

З 1922 року він продовжує освіту в Московській консерваторії. В ті роки композитор пише Токату для фортепіано, Тріо для кларнета, скрипки і фортепіано, «Танцювальну сюїту» для фортепіано та інші твори. Після закінчення консерваторії АЛ.Хачатурян займається композиторською діяльністю. З-поміж значної кількості різножанрових творів митця слід відмітити скрипковий концерт, фортепіанний концерт, балет «Щастя», музику до драматичних вистав і кінофільмів. У роки війни АЛ.Хачатурян пише музику для духових оркестрів, хорові пісні, симфонію і балет «Гаяне». Особливо велику популярність здобув запальний «Танець з шаблями» (балет «Гаяне»).

В післявоєнний період композитор працює професором Московської консерваторії та інституту ім. Гнесіних. Найвищим досягненням в повоєнні роки був його балет «Спартак», хоч і писав він різні за жанром твори.

Усе, що написав АЛ.Хачатурян, позначене печаттю великого таланту і особливої своєрідності. Темпераментна, життєрадісна, дивовижна за свіжістю гармонії і оркестрових барв, його музика пронизана інтонаціями і ритмами вірменських народних пісень і танців.

Серед кращих творів Хачатуряна — сюїта з музики до драми М. Лєрмонтова «Маскарад». Вальс із сюїти вийшов за межі театральної сцени і звучить тепер у концертних залах усього світу. Щось загадково—прекрасне є у цьому вальсі — владна сила, що так вірно відповідає енергії лермонтовської поезії, романтична схвильованість, відчуття трагедії.

Контрастом до вальсу є другий епізод з музики до вистави «Маскарад» — «Галоп», в якому стрімка, грайлива, запальна музика танцю яскраво передає настрій святкового маскарадного натовпу.