„Австрійський” період буковинської преси. Урядова і неурядова преса. Зародження і формування організованого життя українців Буковини. За періодизацією, т. зв. „австрійський період” буковинської преси датується 1812 – 1918 рр. Перші періодичні видання краю: німецькомовні: “Bukowiner  Kalender”, “Bukowiner  Zeitung”, “Bunte  Blätter”, “Bukowina”. На її базі починає видаватися щоденна газета “Czernowitzer  Zeitung”, „Bukowiner  Rundschau”, „Bukowiner  Nachrichten”, „Der  Bukowiner  Volksfreund”, „Volksfreund”, „Volkpresse” („Vorwärts” з 1903 p.), „Czernowitzer  Tagblatt”, „Czernowitzer  Allgemeine  Zeitung”, „Die  Wahrheit”; румуномовні: “Buсovina” , „Foaea”, „Aurora  romana”, „Gazeta  Bukovinei”, „Timpul”, „Junimea  literara” , „Lupta”, „Vointa  poporului”, „Patria”; польськомовні: „Ogniwo”, „Osa”, „Przedwist”, „Przeglad  Czerniowiecki”, „Gazeta  Polska”.

Сучасні історики відзначають, що українці Буковини станом на середину ХІХ століття були неорганізованою етнічною меншиною, і не могли відстоювати свої національні права та свободи. Тому тут організований національний рух почався з певним запізненням. Є свідчення, що всі краєві справи, як то адміністративні, шкільництва та ін, були під юрисдикцією буковинського сейму, де представники румунського населення завжди мали більшість і відстоювали свої політичні інтереси повністю ігноруючи права українців.

Українська інтелігенція краю усвідомлювала потребу у відкритті шкіл та введенні в уже існуючі освітні заклади української викладової мови, в крайньому разі – як окремого предмета, що дало б змогу хоч якимсь чином плекати національну інтелігенцію, як свідому етнічну верхівку. У зв’язку з цим, у руслі національної та релігійної політики Є,Гакмана зростає кількість інтелігенції та священиків українців, а також збільшується кількість народних шкіл. Крім того, активізуються контакти з Галичини та Наддніпрянщини, що були своєрідними „генераторами” національних ідей).