Основні передумови виникнення та формування філософії Будь-яке значуще, аж надто суспільне, явище має для свого виникнення певну сукупність передумов, що викликали його до життя. Тим-то приступаючи до систематичного вивчення якогось предмета чи явища, ми повинні відповісти на такі питання: 3 якої причини? Де? Коли? Зрозуміло, що це стосується й філософії, адже вона виникла завдяки певним […]

Світогляд, його структура та проблематика. Основні форми світогляду. Світогляд та його структура У філософії, як і в попередніх формах тлумачення світу -міфології та релігії – людина хоче знайти відповідь на питання про смисл свого існування, що робить її (філософію) не просто знанням, а світоглядним, тобто співвіднесеним зі світом знанням, у чому й полягає його специфіка. […]

Предмет, проблематика та основні розділи філософії Якщо в попередніх параграфах ми визначали філософію як форму світогляду, що синтезує в собі всі інші форми, то зараз нашим завданням є з’ясування її специфіки як системи знання. Як ми показали, філософія своїм походженням має завдячувати тому досвідові й знанням, які нагромадили й осмислили попередні покоління і які стали […]

Метод як спосіб самореалізації філософії, осягнення наукових та життєвих істин Людська діяльність відрізняється од тваринної інстинктивної життєдіяльності тим, що людина усвідомлено визначає наперед мету, добирає засоби й передбачає можливий результат. Поєднання цих елементів, а також послідовність операцій із засобами (як своєрідна схема „матриця – алгоритм”) створюють умови для досягнення мети. Тобто людина заздалегідь має знати, […]

Проблема науковості філософії Філософія, як ми визначили, є системою знання. З цього випливає проблема співвідношення філософії і науки, або ж питання науковості філософії. Отже, тут ідеться , з одного боку, про те, як представлена наука своїм змістом, сукупною системою знань у філософії, а з іншого, – як представлена сама філософія в науці, або ж якою […]

Філософія в системі культури. Функції філософії Філософія як світогляд і система знання є надбанням духовної культури кожного народу та кожної історичної епохи. Водночас її можна назвати вищим досягненням, узагальненням та самоосмисленням вселюдського досвіду, знання й культури. Адже недаремно Цицерон говорив, що „філософія – то культура розуму”. Якщо уявити собі всі досягнення людства у вигляді піраміди, […]

Людина, космос, Бог в античній філософії та християнській філософії Середньовіччя Європейська античність охоплює собою період від 6 ст. до н.е. до 5 ст. н.е., тобто час, коли утверджувався, розвивався й занепадав рабовласницький лад. У стародавній Греції складаються умови, коли із числа вільних громадян міст-полісів виділяються люди, для яких заняття філософією стає їхньою професією. Перші мислителі […]

Людина і природа у філософії Відродження та Нового часу На зміну Середньовіччя приходить доба Відродження (Ренесанс). Вона постала як повернення, реставрація античних принципів і поглядів у світогляді, мистецько-естетичних зразків. Для філософії цієї доби властивим було назагал не протиставлення Бога і природи, як це притаманне християнській філософії, а їх ототожнення. Тут Бог постає як розчинений у […]

Діяльна людина і діяльний дух у філософії німецького ідеалізму (друга пол. 18 — перша пол. 19 ст.) Якщо романтизм був чуттєво-поетичним відгуком на Французьку революцію, то німецька ідеалістична філософія другої половини 18 – першої половини 19 ст. значною мірою постала як раціонально-інтелектуальне осмислення перебігу й результатів цієї події європейського та всесвітнього значення. Розбіжність між намірами […]

Матеріалізм та вульгарний соціологізм філософії марксизму Одною з таких течій виявився марксизм як соціально-політичне вчення про майбутнє комуністичне суспільство, засноване на повному запереченні приватної власності й пануванні власності суспільно-державної. Назва цієї течії пов’язана з ім’ям німецького економіста Карла Маркса (1818 -1883), який разом зі своїм соратником Фрідріхом Енгельсом (1820 – 1895) на основі праць французьких […]