→ Листопад 14, 2011
Велесова книга ВЕЛЕСОВА КНИГА — історично-релігійна пам’ятка V -IX ст. українського народу. Вона є збіркою епічних творів, в яких йдеться про багато літописних подій. Але за тематикою та структурою вона ще є літописом. Велесова книга оповідає про генезу древніх слов’ян, про їхню історію та міфологію, про довгі мандри та важкі війни. Текст велесової книги вміщує […]
→ Листопад 13, 2011
Варшавський позитивізм ВАРШАВСЬКИЙ ПОЗИТИВІЗМ — суспільно ідеологічний і літературний рух у Польщі останньої третини XIX ст. Назву перейняв від позитивізму — загально-європейського науково-філософського напрямку, засади якого було пристосовано до конкретних потреб і завдань, що постали перед польським суспільством. Являв собою теоретичну платформу та практичну програму ліберальної буржуазії щодо господарського та культурного розвитку краю після поразки […]
→ Листопад 13, 2011
Варіація літературного твору ВАРІАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ (від лат. variatio — зміна, різноманітність) — видозміна теми певного твору при збереженні його основного змісту. Наприклад, М.Рильський написав вірш під назвою “Варіації”, в якому збережено розмір і ритм вірша М.Коцюбинського “Наша хатка”. Найбільш поширені варіації в фольклорі, де кожний твір під впливом імпровізацій виконавців видозмінювався, зберігаючи при цьому […]
→ Листопад 13, 2011
Богомильське письменство БОГОМИЛЬСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО — частина давньо – болгарської л-ри, тісно пов’язане з соц. і єретичним рухом X-XIV ст. у Болгарії і відомим під назвою богомильство, яку він отримав від імені свого засновника попа Богомила. Останнього часом ототожнюють із попом Ієремією, автором відомих апокрифів (О.Пипін, М.Гудзій). Але це дві різні особи, причому піп Ієремія виступав […]
→ Листопад 13, 2011
Термін “Варіантність” 1. Конкретна реалізація, втілення в певній кількості текстів явища варіативності. Наприклад, деякі романи О. де Бальзака мають до дванадцятьох варіантів. 2. Здатність тексту до варіювання. Фольклорні твори завжди є варіантними, бо варіантність визначає форму їх побутування. В літературі варіантними текстами можуть виступати традиційні сюжети, мотиви та образи як ті, що вже реалізовані в […]
→ Листопад 13, 2011
Термін “Варіант твору” ВАРІАНТ — (франц. varriante, від лат. various— змінюваний), або редакція (від лат. redactus— приведений до ладу) твору — видозміни, одна з можливих комбінацій або редакцій якогось творів або його частини. 1) У літературі всі текстуальні різновиди того самого твору, які з’являються в процесі творчих пошуків письменника найбільш адекватної форми і засобів втілення […]
→ Листопад 13, 2011
Хто такі “Ваганти” або “Голіарди”? ВАГАНТИ (лат. vagantes — мандрівні) або ҐОЛІАРДИ (ст-франц. goliord — блазень) — мандрівні клірики та студенти, що складали й виконували світські пісні “на випадок”, приватного, застольного, сатирного або свавільного змісту. Поезія ваганти була латиномовна. У деяких випадках з гумористичною метою вживалися макоронічна поезія: поєднання латинських рядків з рядками, які були […]
→ Листопад 13, 2011
Ваймарський класицизм ВАЙМАРСЬКИЙ КЛАСИЦИЗМ — літературна течія в німецькій літературі Просвітництва останньої третини XVIII ст. Постання ваймарського класицизму пов’язане з фактатом історика античного мистецтва Й.Й.Вінкельмана (1717-68) (“Історія старо-давнього мистецтва”), з творчістю Й.В.Гьоте, Ф.Шіллера. Якщо Вольтер недооцінював грецьку літературу і ставив Гомера не тільки нижче від Вергілія, але й від його пізніших епігонів, то Вінкельман ідеалізує […]
→ Листопад 13, 2011
Вавилонсько – ассирійська література ВАВИЛОНСЬКО – АССИРІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА — література, що виникає на ґрунті поезії Шумеру, суспільства, яке створило першу в світі землеробську цивілізацію, започаткувало міську культуру й винайшло писемність (кін. IV ст. до не). Семіти – аккадці, що були під сильним впливом Шумеру, засвоюють його досягнення і з середини III ст. до н.е. домінують […]
→ Листопад 12, 2011
Термін “Буфонада” БУФОНАДА (італ. buffonata, буквально — блазнювання, придурювання) — жартівлива, смішна театральна вистава або манера гри буфона (комічного актора, який грає в буфонаді, інтермедіях, водевілях, фарсах і т.п.), що ґрунтується на прийомах гротеску або грубому комізмі. Буфонада закорінена в народному театрі, де тісно пов’язана з мистецтвом імпровізації. Елементи буфонади застосовували ант. автори; особливо поширена […]