Термін “Бідермаєр” Назва “бідермайєр” прийшла до літератури з прикладного мистецтва. Так називався меблевий стиль першого тридцятиліття XIX ст. та течія жанрового малярства (Ф.Вальдмюллер, Ф.Керстінг, Л.Ріхтер, В.Швінд, К.Шпіцвеґ). Вперше це слово було вжите німецьким поетом-пародистом Людвіґом Ейхродтом як антропонім вигаданого персонажа — іронічно зображеного швабського шкільного вчителя Ґотліба Бідермаєра, носія “городянської культури” (“Бідермаєрова любов до пісні”). […]

Біблія – Частина 1 Проте тут не враховано т.зв. неканонічні кн. (апокрифи), відкинуті юдейськими канонізаторами, але присутні в грец. перекладі І ст. до н.е. (Септуагінта). В Кумрані було знайдено 1945 р. і гебр. еквіваленти цих тв. Це кн. Фовита, Юдифі, 1 й 2 Маккавеїв, Ісуса Сираха й ін. Вульгата (лат. пер.) їх включає, так само, […]

Біблія БІБЛІЯ — від лат biblia (мн., книги), яке в свою чергу походить від грец. слова biblios (волокно папірусу), котрому дало життя назва сирійського порту Бібл, звідки папірус ввозився до Греції. Це зібрання священних текстів, що виникли як визнання релігії Єдиного Бога (Ягве) в давньому-єврейському середовищі. Біблія поділяється на Старий Завіт та Новий Завіт. Перша […]

Біблеїстика БІБЛЕЇСТИКА — богословська дисципліна, наука про Біблію, шо базується на текстології Ст. та Нов. Завітів (гебр., арамейською та грец. мовами, з урахуванням різних нац. перекладів, в першу чергу “безпосередніх”, на зразок Септуагінти та Вульгати) і ставить на меті реконструкцію первісного тексту Біблії, як відомо, фізично втраченого вже в давнину (найстаріший уривок — “Пісня Дебори” […]

Біблеїзм БІБЛЕЇЗМ — вживане в художніх творах слово чи вислів з Біблії. В східних слов’янських мовах біблеїзм — переважно старо-слов’янського походження, меншою мірою — запозичення з давньо-грецької або давньо-еврейської мов. До біблеїзму обов’язково звертаються при перекладах або переспівах релігійно-біблійних текстів для збереження стилістичного забарвлення першотвору, як у Кулішевому перекладі 68 псалма: Дивен Бог в своїй […]

Що таке билиця? БИЛИЦЯ — оповідальний жанр фольклору, в якому з особливою достовірністю розповідається про надзвичайні події, що трапилися з оповідачем чи учасником подій, який знаний оповідачеві. Билиця відбиває народні язичницькі вірування в існування надприродних сил та їх втручання в життя людини. Композиційно може являти собою як невелика розповідь, так і повну сюжетно завершену оповідь. […]

Билина – Частина 1 В Україні Билини, як такі не існують. Є однак багато даних про колишнє поширення тут билинних протосюжетів. Наймення героїв Билин та розповіді про їхні подвиги зустрічаються в українських героїчних казках: “Ілля Муромець і Соловей-розбійник”, “Кирило Кожум’яка”, “Про Івана Голика і його братів”, а також переказах, легендах, про Михайлика і Золоті ворота, […]

Билина БИЛИНА — жанр російської епічної пісні. Билина не співалася, але виконувалася речитативом, первісно в супроводі гри на гуслях, пізніше без музичного супроводу. Слово Билина для позначення жанру було запроваджено в 40-х pp. XIX ст. І.П.Сахаровим, який запозичив його зі “Слова о полку Ігоревім”: “… по былинамь сего времени”. Незважаючи на помилковість такого ототоження, слововживання […]

Термін “Бестіарій” БЕСТІАРІЙ (лат. bestiarius — звіриний) — особлива форма дидактичної літератури Середньовіччя, об’єктом зображення якої були переважно тварини, рідше — рослини, мінерали тощо в алегоричному тлумаченні з метою унаочнення постулатів християнського віровчення. Особливого поширення Бестіарій набув у IX-XIV ст. у Франції та Англії, де існував як у віршах, так і в прозі і мав […]

Бенкельзанг БЕНКЕЛЬЗАНГ (від нім. Вaпkеl — стільчик і Sang — пісня, спів) — жанр народної вуличної пісні, що виникла в XVI ст. в середовищі ярмаркових співців, які виконували пісні, стоячи на стільчику. Він уособлював “кін”, “сцену”. Термін уперше вжито Й.Г.Готшедом 1730. Попередниками виконавців Бенкельзангу були співці-хронікери, які в пісенній формі доносили до слухачів газетні новини, […]