Успішність студентів визначається не лише рівнем організації на­вчального процесу у вищій школі, а й наявністю сформованих у студентів необхідних навчальних дій і операцій. До причин неуспішності студентів можна додати такі: недооцінка значущості теоретичних знань; неволодіння раціональними методами пізнання; несформованість операцій мислення; прагматична спрямованість на близьку мету (отримати залік, скласти іспит тощо). Усе це шкодить розвитку […]

Основою сучасної парадигми професійної підготовки фахівця з ви­щою освітою є ствердження пріоритету розвитку особистості студента. Він автор свого майбутнього, а викладач має честь допомагати йому. Саме тому безпосередніми учасниками педагогічної взаємодії є викла­дач і студент, між якими встановлюються як ділові, так і міжособистісні взаємини. їхнє співробітництво в реальних міжособистісних контактах є тим соціальним середовищем, в […]

Органи державного управління вищою освітою взаємодіють з органами громадського самоврядування у вищій школі, якими є загальні збори (конфе­ренція) колективу вищого навчального закладу, місцеві (районі, міські, облас­ні) конференції педагогічних працівників, з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим, Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. За законом останні вносять пропозиції щодо формування державної освітньої політики, вирішують у межах своїх повноважень питання […]

Рубіж ХХ-ХХІ століть увійде в історію освіти як період інтенсивного розвитку і якісних перетворень у сфері вищої освіти, самощснтифікації національних систем вищої школи в умовах формування єдиного світового освітнього простору і найважливіших парадигмальних змін. Процеси, що відбуваються, відбивають регіональну, національну і місцеву специфіку, відрізняються зміною ролі і функцій вищої школи на цих рівнях під гаслами […]