Сучасність, з одного боку, диктує поглиблення професіоналізації змісту на­вчання в університеті, орієнтацію на формування не лише носіїв ідей, а й профе­сіоналів, здатних на прийняття практичних рішень (мова йде про актуалізацію кометентнісного підходу контекстно-професійного навчання), а з іншого – від­бувається нарощування креативного потенціалу через дотримання єдності на­вчального процесу і наукових досліджень. За підтвердженням сказаного варто звернутися […]

Починаючи з 1997 р., за Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) основними класифікаційними характеристиками вищої (так званої «тре­тинної») освіти є освітні рівні і галузі. Оскільки здобуття освіти, зокрема вищої, здійснюється за відповідними освітніми програмами, що взято за одиницю класи­фікації, то кожна з них насамперед визначається зазначеними параметрами. Отож вища освіта має два рівні – п’ятий і […]

Літературний процес представляє одну з найбільш загальних, фундаментальних літературознавчих категорій. Незважаючи на це, словники літературознавчих термінів і відповідні підручники доволі часто ігнорують дане поняття. Твердження про те, що література є системою, причому системою динамічною сприймається сьогодні заледве не як аксіоматичне. Системність і динамічність літератури з найбільшою очевидністю проявляється саме на рівні літературного процесу. Попри статус […]

Ставлення студента до свого навчання у ВНЗ залежить насамперед від чинників вибору професії (спеціальності) і ставлення до самого про­цесу учіння. Позитивною мотивацією професійного вибору студента є такі його прояви: яскраво виражений інтерес до професії; бажання в майбутньому займатися саме цією професійною діяльністю; прагнення бути корисним людям, суспільству, результатами своєї про­фесійної діяльності служити Україні та ін. […]

За своєю тематикою практичні заняття повинні мати раціонально вибудо­вану структуру; узгоджуватися зі змістом лекційного матеріалу; передбачати відпрацювання та розвиток професійних умінь; розвивати інтелектуальні умін­ня студентів; відзначатися високим науково-теоретичним рівнем; бути належ­ним чином забезпеченими дидактичними матеріалами та засобами навчання. Практичним заняттям властиві: конструктивна взаємодія і спілкування, до­брозичливість і повага у стосунках викладача зі студентами, об’єктивність та […]

Свій поня­тійний апарат ця наукова галузь створювала в процесі конкретних досліджень, яким значною мірою був властивий принцип «спроб і помилок». У результа­ті неодноразових повторень відбиралися ефективніші з огляду на досягнення навчально-виховних цілей педагогічні впливи, які й оформлялись і закріплюва­лись у відповідній теоретичній сітці. Отримані таким чином науково-педагогічні знання, їхні кваліфікаційні характеристики залежали від врахування тих […]

Для вищої освіти, на відміну від загальної середньої освіти, встановле­но конкурсність на здобуття права на вищу освіту. Від чого залежить конкурс? Відповідь проста – від кількості навчальних місць, що може створити держава і кількості бажаючих вступати на певну спеціальність. Раніше, коли у державних навчальних закладах навчання проводилося тільки за державний кошт (приват­них навчальних закладів не […]

Історично поняття кваліфікації розглядається в двох аспектах: стосовно сфери праці і освіти. Згідно з Національним класифікатором України: класи­фікатором професій, кваліфікація – це здатність виконувати певні завдання та обов’язки (роботу) і визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Кваліфікація засвідчується документом (сертифікатом, атестатом, дипломом) після відповід­ної процедури оцінювання. У вітчизняному документі про вищу освіту квалі­фікація зазвичай зазначається через […]

З точки зору вбудованості вищої освіти в систему безперервної освіти має значення рівневе і типове співвідношення вищої школи з іншими освітніми лан­ками. За Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) вища осві­та з огляду на рівневу освітню організацію відноситься до найвищих (5-го і 6-го) рівні. Ці рівні надбудовуються над 3-м (вища середня освіта) і 4-м (післясередня невища […]

Система освіти України має складну багаторівневу структуру європейсько­го типу і, зокрема, включає неповну базову та повну вищу освіту, післядиплом-ну освіту (підвищення кваліфікації, перепідготовка, отримання другої вищої освіти), аспірантуру, докторантуру. Така система освіти створює для людини можливість вибору навчальної програми відповідно до своїх розумових здібнос­тей та потреб. Фактично це є передумовою створення в Україні системи освіти […]