«Поет троянд та соловейків шіразьких». Один з найвідоміших східних поетів — Шамседдін Мухаммад Гафіз Шіразі — народився, жив і помер в Шіразі, столиці південно-західної провінції Ірану. Псевдонім Шіразі означає назву його рідного міста. З цього міста поет ніколи не виїздив і не мандрував світом, на відміну від свого знаменитого попередника, також шіразця, класика перської літератури […]

Митець енциклопедичних знань. Перський поет XI— XII століть Омар Хайям був відомим ученим: філософом, математиком, астрономом. Він керував обсерваторією в місті Ісфаган і в 1079 році разом з іншими вченими створив новий, Дуже точний календар. Хайям також замислювався над основними постулатами геометрії і піддавав деякі з них сумніву. В одному з алгебраїчних трактатів Хайям вивів […]

«Адам перських поетів». Майже вся історія літератури Ірану класичного періоду починається зі згадки імені Рудакі. Час не помилував творчого доробку Рудакі: збереглася лише невелика частина, яка дає уявлення про високий поетичний геній Рудакі. Подібно до того, як можна побачити величну скульптуру за її рештками, так і почерк великого поета можна побачити в одному двовірші: Красуні […]

Арабське завоювання Ірану. Іранські народності Середньої Азії та Ірану володіли багатою культурною спадщиною, витоки якої сягають І тисячоліття до н. д. Стародавні іранці мали не лише унікальні архітектурні й мистецькі пам’ятки, а й свою священну книгу «Авесту», записану золотом на шкурах биків. Це була Біблія іранських народів, які сповідували релігію зороастризму. У VII столітті війська […]

Поезія як втілення конфуціанського духу. Вірші Ду Фу в середньовічному Китаї вважалися взірцем поетичної якості та стриманості. Його поезія сповнена любові до ближнього, доброзичливої уваги до народу, прагнення пожертви заради нього. Громадянські мотиви переплітаються з тонким ліризмом. Ду Фу належав до давнього знатного роду. Серед його пращурів були полководці, вчені, письменники, державні Діячі. Але рід […]

«Безсмертний, скинутий з небес». Так сучасники називали Лі Бо. У цьому епітеті відбилося уявлення давніх китайців про небесне походження поезії. Лі Бо провів дитинство та юність у провінції Сичуань. Він змалку виявив поетичне обдаровання, повірив у своє особливе призначення. Традиційно в тогочасному Китаї поет вивчав конфуціанські закони («Бесіди і судження» Конфуція) і вірші своїх попередників. […]

Фундамент далекосхідних культур. Подібно до того, як класична культура Греції лягла в основу сучасних європейських літератур, китайська література започаткувала японську, корейську та в’єтнамську літератури. Періодизація китайської класичної літератури пов’язується з правлінням тих чи інших династій. Китайське Середньовіччя починається вже у III столітті й пов’язане з ім’ям поета Цао Чжі. Мотив самотності стомленого подорожнього, що пройшов […]

Китайська поезія доби Середньовіччя — література загальнолюдського значення. Вона є невід’ємною частиною китайського живопису на шовку. Сувій шовку з пейзажем розгортається повільно: читач або глядач поступово захоплюється його сюжетом. Поезія, записана ієрогліфами у правому чи лівому кутку сувою, також розкриває свої образи поступово. Ця поезія лаконічна, як ескіз, однак вимагає читацької співтворчості значно більше, ніж […]

Середньовіччя (V—XV століття) — тисячолітній період в історії європейської культури, проміжний між античністю та Відродженням. Середньовіччя — епоха зміцнення релігії. Саме в середні віки остаточно утверджуються релігії: християнство — в Західній і Східній Європі; іслам — на Близькому й Середньому Сході; буддизм — у країнах Південної Азії й Далекого Сходу. Релігія — фундамент, на якому […]

«Зміцнити імперію». В «Енеїді» Вергілій намагався з’ясувати актуальне питання для його епохи — які стосунки пов’язують людину і час, чи може впливати людина на час і яким чином. Римляни вірили в існування своєї історичної місії — об’єднання всіх відомих їм земель під одним началом — Римом. Змалювати початок цього великого шляху і мав на меті […]