Початки української видавничої справи. Українські видавництва краю. Друкарні. Перша друкарня в Чернівцях була відкрита 1799 року П.Екхардтом. Цей заклад виконував суто державні замовлення (календарі, документи, бланки і т. ін.). Друкарня С.Мораря-Андрієвича. Друкарня Г.Чоппа. Друкарня „Австрія”. Друкарня І.Петровської (К.Левицького). Унаслідок активізації діяльності українських письменників у 70-х – 80-х роках ХІХ століття відбувається пожвавлення літературного життя на […]

Боротьба українських політичних партій. Розвиток україномовної преси. Газета „Буковина” – перший професійний періодичний орган краю. Перша світова війна, її вплив на стан україномовної преси. У чернівецьких “ у 70-х – 80-х роках ХІХ століття поруч із народовцями значну питому вагу посідали представники москвофільської партії, що призводило до частих внутрішніх непорозумінь і суперечок, які відволікали товариства […]

Історія буковинської преси дуже тісно пов’язана із суспільно-політичними процесами, які відбувалися в Австро-Угорській імперії, до якої належала Буковина з 1774 до 1918 року. Розвиток української преси безпосередньо пов’язаний із загальним національним рухом на території краю. Однак, як зазначають історики, організований національний рух на Буковині почався з певним запізненням (загалом піднесення українського національного руху розпочалося ще […]

Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини („австрійського” періоду) – Частина 1 Тематичним та ідейним наступником „Православної Буковини” стала суспільно-політична газета „Буковински Вьдомості”, що продовжила традиції протистояння політиці народовців. Як і попередній, цей часопис виходив за сприяння російського консульства. Однак, на відміну від „Православної Буковини” „Буковински Вьдомости” більший акцент робили саме на суспільно-політичному та ідеологічному протистоянні. На […]

Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини („австрійського” періоду) – Частина 1 Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини („австрійського” періоду) – Частина 2 Низку релігійно-політичних видань продовжує часопис „Народна Рада”, який виходив у Чернівцях протягом 1904 – 1909 рр. Газета мала чітко виражену програму „москвофільської” партії, проповідувала ідею єдиної імперії, заперечувала ідею національного руху, як і взагалі будь […]

Перші україномовні альманахи, журнали та газети. Початки української видавничої справи на Буковині. Зародження політичного протистояння українських громадських товариств. На початку 70-х років започатковано перше українське періодичне видання краю “Буковинская Зоря”, що побачив світ Чернівцях 2 лютого 1870 року. Часопис вміщував історичні відомості про українців на Буковині, етнографічні матеріали, поезії С.Воробкевича та його оповідання “Суджена”. Основним […]

Початок українського національно-культурного піднесення на Буковині. Суспільно-політичні обставини у другій половині ХІХ століття. Українські інтелігенція (письменники, культурно-політичні діячі Буковини) та її роль у зародженні і розвиткові національної преси. З часом українська ідея набуває значного поширення не тільки серед національно свідомої інтелігенції. На Буковині у ІІ пол. ХІХ ст. національний рух очолила група української інтелігенції – […]

„Австрійський” період буковинської преси. Урядова і неурядова преса. Зародження і формування організованого життя українців Буковини. За періодизацією, т. зв. „австрійський період” буковинської преси датується 1812 – 1918 рр. Перші періодичні видання краю: німецькомовні: “Bukowiner Kalender”, “Bukowiner Zeitung”, “Bunte Blätter”, “Bukowina”. На її базі починає видаватися щоденна газета “Czernowitzer Zeitung”, „Bukowiner Rundschau”, „Bukowiner Nachrichten”, „Der Bukowiner […]

Суспільно-політична ситуація та історичні умови розвитку преси на Буковині. Мета курсу „Історія буковинської преси” полягає у визначенні ролі та місця україномовних періодичних видань Буковини у національно-культурному відродженні, зародженні та розвиткові журналістики на Буковині, в з’ясуванні історико-літературного, культурно-суспільного значення україномовної преси, насамперед – її вкладу у розвиток української публіцистики, літератури, літературної критики, журналістики та культури загалом. […]