Особливості функціонування заперечення у мові творів Григорія Косинки Одне з важливих місць у процесі збагачення української мови виражальними засобами шляхом поповнення лексики та фразеології, витворення індивідуально-авторських тропів займає письменник-новеліст Григорій Косинка, творчість якого з певних ідеологічних міркувань довгий час замовчувалась. Григорія Косинку високо цінував Василь Стефаник, “вважав своїм продовженням” і лагідно називав “сином з Дівич-гори”. […]

Прізвища Хотинщини (лексична основа) Як засвідчують праці Ю.К.Редька, М.К.Худаша та інших дослідників українських особових назв, прізвища найчастіше могли утворитись від особових імен, назв населених пунктів і різних семантичних груп апелятивів. Це цілком підтверджують і наші матеріали з Хотинщини. Наприклад, прізвища Андрійчук, Антонюк, Герасименко, Гордієнко, Данилевич мотивовані особовими іменами; прізвища Балківський, Березовський, Білівський, Борщівський, Веренчанський, Гермаківський, […]

Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника Порівняння – це часто вживаний у художній літературі засіб створення образності: пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього, у якому потрібна авторові риса виступає дуже яскраво. Порівняння увиразнюють зображуване, роблять його більш наочним, виявляють ставлення письменника до нього. Порівняння як логічна операція виражається такими […]

Вираження причиновості у складному реченні з недиференційованим зв’язком Складні безсполучникові конструкції причини становлять сполуку двох частин, друга з яких обґрунтовує, мотивує, називає причину того, про що говорять у першій: Сім ночей він, бувало, не спить: від тих ран його тіло болить (М.Івасюк). Змістова ознака обґрунтування попереднього закріпила за мотивуючою частиною постпозицію, яка й визначає структурний […]