Давня українська література охоплює вісім століть (XI – XVIII ст.) із тисячолітньої історії вітчизняного письменства. За той час звелася, зміцніла і розпалася Київська Русь; монголо-татарське нашестя доруйну­вало колись славні міста, а коли відкотилося назад на схід, натомість на прадавні українські землі прийшли литовські князі; згодом – Річ Посполита, але вже козацтво стало на оборону, воювало […]

Твори Олеся Гончара відомі далеко за межами Ук­раїни, їх перекладено більше як 40 мовами світу, ба­гато разів вони перевидавалися, завоювали широке коло читачів і шанувальників. Мову і літературу викладав у нього старий досвідчений учитель, який прищеплював молоді «палку любов до рідного слова, красного письмен­ства». В ті роки пише оповідання, повість «Стокозове поле», наукове дослідження про […]

Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко) літературний процес кінця ХІХ – ХХ століть умовно поділяють на два етапи: 1) епоха модернізму – кінець ХІХ – перша половина й середина ХХ ст.; 2) епоха постмодернізму – 80 – 90 рр. ХХ ст. Постмодернізм як літературна течія виник у США і Європі в останню третину […]

До характеристики особливостей мовлення Західноукраїнської інтелігенції в ділянці іменникової лексики (на матеріалі повісті І. Франка „Для домашнього огнища”) Статус української мови на межі ХІХ-ХХ століть, як і національні права українців у галузі суспільно-громадського і культурного життя, були обмежені законодавствами двох держав, між якими було поділено українські землі (Росії та Австро-Угорщини). Докладне висвітлення мовної ситуації цього […]

Коломийка як джерело дослідження українського народнорозмовного іменника У пісенному розмаїтті української народної творчості коломийки здавна були одним із найпопулярніших жанрів і досить давніх: перші записи датуються приблизно XVI ст. Ономастичний простір коломийок надзвичайно різноманітний, їх тексти фіксують: топоніми (ойконіми, хороніми, гідроніми, ороніми), теоніми, агіоніми, антропоніми (особові імена, прізвища, андроніми, матроніми, патроніми). Найуживанішими онімами у коломийках […]

Музична термінологія у творах Василя Стуса Історія української літератури знає чимало письменників, які поєднували в собі безмежну любов до слова із пристрасною захопленістю суміжними видами мистецтва, особливо музикою. Деякі письменники, крім поетичного, були наділені ще й композиторським талантом, як, приміром, Г.Сковорода чи С.Воробкевич, інші майже фахово володіли музичними інструментами, як Леся Українка чи П.Тичина. Більшість […]

Особові імена в українських народних родинно-побутових піснях Українська народна пісня зібрала, зберегла і донесла до наших днів багато українських імен в їх первісній красі, зафіксувала як чоловічі, так і жіночі особові назви у величезній кількості варіантів. Наприклад: Та не люблю я ні Івана, ні Дем’яна, Ні Федора, ні Микити, ні Лук’яна. Та не люблю я […]

Мовне вираження поняття “доля” у творчості Т.Г.Шевченка За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її життя. Важливість цього поняття у народному світогляді зумовило часте використання лексеми доля в усній народній творчості, а також у творах українських письменників, зокрема Т.Г.Шевченка. За нашими спостереженнями, слово доля частіше вживається в поетичних творах Кобзаря, у […]

Особливості функціонування заперечення у мові творів Григорія Косинки Одне з важливих місць у процесі збагачення української мови виражальними засобами шляхом поповнення лексики та фразеології, витворення індивідуально-авторських тропів займає письменник-новеліст Григорій Косинка, творчість якого з певних ідеологічних міркувань довгий час замовчувалась. Григорія Косинку високо цінував Василь Стефаник, “вважав своїм продовженням” і лагідно називав “сином з Дівич-гори”. […]

Байки Юрія Федьковича Байки Юрія Федьковича як зачинателя нового українського письменства в нашому краї можна умовно поділити за тематикою на соціальні (“Медвідь у пасіці”, “Когут і кравець”, “Заяць і Лев”, “Лев і его міністри”) та суто дидактичні (“Заєць”, “Жаби”, “Кінь і батіг”, “Кіт і Лис”, “Гривко і Сивко”, “Кінь”). Серед названих Федьковичем байками знаходимо і […]