У сучасній політичній науці поняття «демократія» має кілька змістових значень, що у сукупності відрізняють її від первісного значення. 1. Демократія як форма суспільного устрою і керування, що заснована на ідеї рівноправності й ухвалення рішення за принципом більшості. Цей спосіб керування використовувався ще в примітивних громадах і може існувати скрізь, де є соціальна організація, відносини «панування-підпорядкування» […]

На думку більшості істориків і політологів, історію демократії варто починати з політичного ладу, що існував в окремих містах-державах Античної Греції. Однак форми життєдіяльності, подібні демократичним, з’явилися вже в первісному суспільстві в період його переходу до родового ладу. Родоплемінна «демократія» ґрунтується на кровних зв’язках, загальній діяльності і загальній власності. Спільний спосіб виробництва матеріальних благ диктував необхідність […]

В залежності від того, яким чином народ бере участь у керуванні державними і суспільними справами, демократія підрозділяється на пряму (безпосередню), плебісцитарну і представницьку (репрезентативну). Пряма демократія – це особиста участь громадян у підготовці, обговоренні і прийнятті рішень. Пряма форма участі була характерною для античного світу. Народні збори були вищим органом державного керування. Рішення, що приймали […]

. Розвиток демократії вимагає означеного рівня розвитку суспільства. Однієї з найважливіших економічних передумов є відносно високий рівень технологічного розвитку економічного сектора, включення населення в індустріальну сферу діяльності. Мешканці великих міст більше підготовлені до демократії, чим сільське населення, що відрізняється схильністю до традиційних форм відносин. Колективні форми виробничої взаємодії породжують солідарний тип колективної взаємодії, коли громадянин […]

В демократичних системах основним засобом зміни політичної влади є перегони. Перегони – це спосіб формування керівних органів влади шляхом виборів народних представників, які називаються делегатами або депутатами. Перегони бувають прямими та багатоступінчатими. У першому випадку виборці самостійно вибирають своїх представників до складу керівних органів, в другому випадку вони вибирають колегії виборців, які виконують волю людей […]

Держава як соціальна організація виникла близько трьох тисяч років тому. Як свідчить історична наука, перші держави виникли у кінці IV – на початку III тис. до н. е. в Єгипті та Месопотамії. В Індії та Китаї держави досягли значного розквіту в кінці II тис. до н. е. У VIII – VI ст. до н. е. формуються давньогрецькі держави-поліси. У прадавній Греції виникають і формуються […]

Для більш чіткого усвідомлення сутності поняття «держава» розглянемо її ознаки і функції. 1. Територія. Всередині держави населення теж поділяється за територіальною ознакою на адміністративно-територіальні одиниці. 2. Суверенітет – наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової). Реальний ступінь суверенітету кожної держави в великій мірі залежіть від її соціально-економічного, політичного, інтелектуального та силового потенціалу. 3. Наявність […]

Ідея правової держави вперше сформульована в працях И. Канта, пізніше Д.Локка, Ш. Монтесктье, П.І. Новгородцева, М.Я. Острогорського. Правова держава це найбільше досягнення цивілізації. Воно є правовою формою здійснення державного суверенітету народу. Воно базується на поділі і взаємному балансі влади, строго установлених межах влади, політичному плюралізмі, конституційному контролі і широкому місцевому самоврядуванні. Одним з головних ознак […]

Сутність правосуддя полягає у здій­сненні функції правосуддя, яка зумовлена передусім наявністю конфліктів в сус­пільстві і прагненням держави захистити від будь-яких посягань сталий правопорядок. Це роблять суди у порядку кримінального, цивільного та інших видів судочинства. Су­дові органи виконують також функцію контролю за закон­ністю й обгрунтованістю рішень, прийнятих представниками державних органів. Основними ознаками судової влади є її […]

Від типу держави багато в чому залежить і система влади. Співвідношення різних гілок влади викликало і викликає активне обговорення. Ще в ХУІІІ ст. Д. Локк і Ш. Монтескьє висунули теорію щодо того, що для існування і функціонування держави мають існувати незалежні одна від одної законодавча, виконавча і судова влада. Носієм законодавчої влади в демократичному суспільстві […]