Поезія Д.Макогона на сторінках буковинської періодики Д.Макогон-поет друкувався переважно на сторінках таких буковинських періодичних видань, як “Буковина”, “Промінь”, “Каменярі”, “Щипавка”, “Робітник”, “Громадянин”. Найбільш широко представлено в них патріотичні твори поета. Д.Макогона глибоко хвилювала доля його народу, України, розтерзаної Австрією, Румунією і Росією. У поезії “В’язень” (“Робітник”, 1922) змальовано засудженого чоловіка, який “у життю не вдіяв […]

Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника Порівняння – це часто вживаний у художній літературі засіб створення образності: пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього, у якому потрібна авторові риса виступає дуже яскраво. Порівняння увиразнюють зображуване, роблять його більш наочним, виявляють ставлення письменника до нього. Порівняння як логічна операція виражається такими […]

Другий південнослов’янський вплив у Літописі Макарія Основою мови слов’яно-молдавського Літопису Макарія XV-XVI ст. є староукраїнська мова у тому вигляді, у якому вона склалась у діловому письменстві після падіння редукованих. Але крім живої мовної традиції у ньому відбитий і другий південнослов’янський вплив. З погляду розвитку тогочасної літературної мови другий південнослов’янський вплив дослідники у цілому вважають корисним. […]

С.Єфремов у світлі літературознавчих досліджень кінця XX — початку XXI ст. Сергій Олександрович Єфремов — один з найвидатніших представників українського національного відродження останніх років XIX — перших десятиріч XX століття. Визначний літературознавець, критик, публіцист, журналіст, політичний та громадський діяч, один із засновників і фундаторів Всеукраїнської Академії наук він, як і тисячі інших українських інтелігентів, став […]

Поетичний світ Катерини Міщенко (за збіркою “Завія медів”) Творчість Катерини Міщенко – невід’ємна частина сучасного літературного процесу на Буковині. Вона заговорила у поезії власною, тільки їй притаманною мовою. Кожен з її творів унікальний, по-своєму неповторний. Кожен поет, пишучи вірші, перебуває у своєрідній прострації, де є лише він і нікому не підвладна невидима муза. Проте назавжди […]

Лексичні джерела мови буковинських періодичних видань початку XX ст. (на матеріалі „Православного календаря”, 1900р.) Обставини історичного життя на західноукраїнських землях спричинилися до того, що однією з найбільш впливових сил у національно-культурному відродженні українців Буковини було православне духівництво. Представники саме цієї соціальної верстви були засновниками перших просвітніх товариств другої половини XIX ст., які мали на меті […]

Аксіологічний вимір у поезії Тамари Севернюк Поняття добра і зла є об’єктом дослідження не тільки філософії, а й інших гуманітарних наук. Вивченням цих питань займається аксіологія — “філософська наука про природу цінностей, їх місце в реальності і про структуру ціннісного світу, тобто про зв’язок різних цінностей між собою, з соціальними і культурними факторами і структурою […]

Структура словотвірних значень відприкметникових утворень (на матеріалі творів М.Коцюбинського) Інтерпретація словотвірного значення як узагальненої семантичної величини сама по собі недостатня для опису словотвору і створення типології семантики. Для створення типології словотвірних значень потрібно встановити синтаксичні конструкції, в яких відображено поняттєвий аналіз класів об’єктів номінації, на основі цього виявити наявні словотвірні значення. Процедура встановлення синтаксичних конструкцій […]

Переклад як джерело національної культури Проблема перекладу була і залишається від того часу, відколи люди створили літературу (художню, наукову) і хотіли б нею обмінюватися. Перші спроби перекладання пов’язані з перекладом біблійної літератури. З прийняттям християнства розпочалися переклади церковних книг, у І пол. XIX ст. — переклад оригінальної поезії й фольклору. Історію українського перекладу ще не […]

Помітним у літературі залишається Василь Махно (нар. 1964 р.) – поет-перекладач, к.ф.н. Член угрупування «Західний вітер». Автор поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996). Зараз живе у Нью-Йорку. Остання збірка – «Плавник риби» (2002). І.Андрусяк назвав автора поетом для поетів за його рафіноване письмо, чи не найважливішим у сучасній ліриці […]