В силу історичних причин держави мають істотні відмінності за формою політичного правління та за формою терріторіального устрою. Поняття “форма держави” виникло у період Нового часу, до того поняття держави ототожнювалося з поняттям форми політчного правління. Форма державного правління – це спосіб організації та здійснення політичної влади. В залежності від характеру взаємовідносин влади і підлеглих, рівня […]

Політичне життя суспільства – одна з найширших категорій політології і часто використовується для позначення всієї сфери політичного і її компонентів. У різних епохах, в різних країнах в залежності від рівня розвитку формації, від типу політичного режиму, зміст і якість політичного життя значно різнилася. Від рівня розвитку демократії і гуманізації людських відносин залежить зростання ролі і […]

Партії різних країн неоднакові, що зумовлено рядом історичних, соціокультурних та економічних чинників. В цьому зв’язку важливою є проблема типології політичних партій. В залежності від критерію, який дослідники брали за основу, вони виділяли різні типи партій. Французький політолог М. Дюверже у роботі „Політичні партії. Їх організація і діяльність у сучасній державі” за признаком відношення до демократичних […]

Діяльність політичних партій регламентується законодавством країни та внутрішніми документами самої партії. Усі організаційно оформлені партії мають статут та програму, за положеннями яких будується внутріпартийна ієрархія відносин. В багатьох країнах світу політична діяльність партій в суспільстві регулювалася загальними законами про громадські об’єднання. Починаючи з початку ХХ ст. Правове положення партій стало регулюватися спеціальними законами та конституційними […]

Поняття «еліта» у перекладі з французького означає «краще», «добірне». У первісному змісті воно вживалося для позначення яких-небудь відмітних, яскраво виражених переважаючих якостей або властивостей, наприклад, «елітне зерно», «елітні війська». Ідеї поділу суспільства на знатних і «простолюдинів» по своєму соціальному стану і функціям ми знаходимо в працях філософів Древнього Сходу, античної Греції і християнської епохи. Елітистська […]

. На питання про те, чому і як формуються групи, яка їх роль у прийнятті політичних рішень, яке вони мають значення з позицій захисту власних інтересів і з позицій загальносуспільного добра, різні вчені давали далеко неоднакові відповіді. Першим, хто теоретично узагальнив проблеми плюралістичного суспільства, був американський мислитель і державний діяч Дж. Медісон. Він стверджував, що […]

Найважливішим ресурсом впливу, що визначає потенційну впливовість групи, є її легітимність. Так, найлегітимнішими для американських законодавців є загальнонаціональні об’єднання. Другим ресурсом впливу є значимість конкретної групи інтересів з точки зору суспільних інтересів. Профспілки, підприємницькі асоціації можуть організувати страйк з важкими еконо­мічними наслідками для країни, тоді як страйк учителів може не мати тако­го економічного ефекту. Нарешті, […]

У світовій практиці існує дві основні системи формування еліт, що звичайно в чистому виді не застосовуються – система гільдій і антрепенерська (підприємницька). Для системи гільдій характерні наступні риси: – наявність формальних вимог для індивідуального росту – походження, вік, освіта, партійність; – поступове просування по соціальним сходам за допомогою добору претендентів з боку вузького кола керівників; […]

Становлення, розвиток і занепад вищої еліти в СРСР ілюструють науково-практичну цінність теорій В. Парето, Г. Моска і Р. Міхельса. В умовах тоталітарної політичної системи партійно-господарська бюрократія, так звана «номенклатура», фактично стала розпорядником державної власності, привласнивши собі від імені народу владу, привілеї і право розпоряджатися чужими долями. Радянська еліта формувалася, з одного боку, з не дуже […]

Роль еліти в політичному житті суспільства значно зростає при вмілому керівництві з боку видатних людей. Керування суспільством є одним із соціальних інститутів і поширюється на всі сфери життєдіяльності, у тому числі і політичну. У різні історичні періоди центральними фігурами політичного керування виступають вожді, тирани, монархи, демагоги, лідери, де кожний з цих термінів має самостійний сенс. […]