Протиставлення політики богослов’ю Для розвитку наукового суспільствознавства потрібно було розчистити шлях і тому боротьба проти схоластики в політології стала першочерговим завданням суспільно-полі­тичної думки, її розпочали італійські вчені і політичні діячі. Своїми виступами проти теологічних теорій держави і права вони готували фундамент нового політико-правового світо­гляду, який пізніше був названий юридичним. Його основу становили положення про те, […]

Проблеми теорії політики в епоху відродження Культура, філософія, політична думка Відродження (Рене­сансу) синтезували спадщину двох животворних джерел — античності та середньовіччя, в результаті чого народилася оригінальна і культура, і філософія, і політологія. Мислителі епохи Відродження та Реформації черпали в культурі античної цивілізації такі аналоги, які б забезпечували подальший суспільний розвиток, прогрес. У період Відродження виразно […]

Римське право і політика Історія давньоримської політичної думки охоплює ціле тисячоліття і в своїй еволюції відображає суттєві зміни соціально-економічного і політичного життя Стародавнього Риму. Історію Стародавнього Риму прийнято ділити на три періоди — царський (754—510 рр. до н. е.), республіканський (509—28 рр. до н. е.), імператорський (27 р. до н. с.— 476 р. н. е.). […]

Проблеми держави в країнах стародавнього сходу Спочатку соціально-політичні уявлення у стародавніх греків, китайців, індусів, вавілонян, євреїв і персів, як свідчать тогочасні джерела, що дійшли до наших днів, мали спільний релігійно-міфологічний характер, хоч у межах того спільного типу світогляди позначалися своєрідністю. Так, у “Рігведі” (священних книгах стародавніх індусів) усі події розглядалися як вияв світового порядку, дотримання […]

Методи і способи вивчення політики Методологічною підвалиною політології — такої, яка складалася на Заході, є, як правило, позитивізм. Він не ставить завданням пізнати сутність політичних явищ та процесів і обмежується описом їх співіснування та динаміки, отже, відповідає на дуже істотне запитання, як виникають політичні явища, але не дає відповіді на запитання, чим саме вони є. […]

Предмет політології Кожна із складових політики прямо чи опосередковано є предметом суспільних наук. І, мабуть, це фатально неминуче вже тому, що цивілізований соціум є політичним, отже, і практична реалізація висновків цих наук, а врешті-решт їх розвиток, зумовлений саме соціальними потребами, так чи інакше виходить на політику. Щодо історичних та економічних наук, філософії людського буття, соціальної […]

Політика та її соціальність Вичленити політологію із системи суспільствознавчих наук як специфічну самостійну наукову дисципліну дуже важко. По суті, не існує уніфікованого загальноприйнятого визначення предмета цієї науки. Невизначеність і розмитість його границь (так, досить складно чітко розмежувати праці зарубіжних авторів політологічного, соціологічного і політекономічного характеру, що зумовлюється самим характером політології) посилюється розмаїттям ідейно-політичних позицій, методологічних […]