У своєму розвитку будь-яка політична ідеологія проходить три рівні:

– теоретико-концептуальний, який формує головні положення політичної теорії, обгрунтовує цінності й ідеали. На цьому рівні йде добір і узагальнення ідейного матеріалу, усунення протиріч між різними аспектами. На цьому рівні найбільше тісно відбувається зв’язок між ідеологією і наукою;

– програмно-директивний – принципи й ідеали перекладаються в конкретні політичні програми, гасла і вимоги, формується стратегія і тактика політичної боротьби. Джерелом програм і директив виступають політичні партії і держава

.- поведінський – впровадження в суспільне життя певних ідеологічних установлень у вигляді програм, гасел і вимог призводить до означеного типу політичного поводження. Сила тієї або іншої ідеологічної системи визначається ступенем освоєння громадянами її цілей і принципів, мірою їхнього втілення в практичних справах і вчинках широких прошарків населення. Різні ідеологічні системи можуть співіснувати або знаходиться у антагоністичних відносинах. В багатьох країнах в боротьбі за владу і симпатії виборців активно конкурирують ліберальні та консервативні буржуазні партії. Але різниця між ними існує у доктринальному змісті – на шляхи та медоди досягнення мети. Партії постійно знаходять спільну мову у принципіальних поглядах – на природу демократії, громадянські права, на виборчу систему і на факт існування багатопартійності. В інших странах – Германії 30-х років, Італії, Франції 60-х років між буржуазними, соціалістичними та комуністичними ідеологіями існували непримеренні протиріччя у поглядах на форми власності, устрою держави, демократії та інше. По цій причині боротьба між партіями з різними ідеологіями приймала радикальні форми. Мета ідеологій – корегувати індивідуальну та масову поведінку людей в соціальних відносинах. Всі ідеології використовують невизначені терміни, які не підлягають науковій і логічній перевірці – „національна ідея”, „щастя”, „ єкономіка ринкових відносин”, „пролетарська диктатура” та багато подібних.

Таким чином, політична ідеологія є системою поглядів і концепцій у відношенні людини до політичного устрою суспільства, певний світогляд та система політичних орієнтації й установлень.

На різних етапах розвитку суспільста існують різні моделі політичної культури – під якою розуміються специфічні мотівації до дії різних прошарків населення, традиції політичної поведінки як виборців, так і влади, ступінь активності, довіри, легітимізації та інше. Політична культура зароджується в період переходу від традиційних суспільств до індустріальних. Тип ідеології дуже залежить від характеру та міри розвитку політичної культури населення і суспільних інститутів.

В тоталітарних державах панівна еліта часто застосовує насильство, примус і жорсткий ідеологічний контроль над ЗМІ, системою виховання і політичною діяльностю. Офіційна ідеологія поділяє весь світ на „своїх” і „чужих”. Такий політичнй режим вчені називають ідеократією.

Жодна влада не обходиться без ідеології. Вона надає їй доцільного характеру, орієнтує громадян на певну систему цінностей норм поведінки, відповідний спосіб життя. За допомогою ідеологічних категорій обгрунтовуються чи заперечуються ті чи інші політичні інститути, соціально-політичні доктрини, напрямки дій.

В процесі індустріалізації сформувалися дві ідеологічні течії, які визначили розвиток світу на півтора століття – лібералізм з його ідеями недоторканості приватної власності, індивідуалізма і ринкової конкуренції та соціалізм, який стояв на позиціях колективних власності і цінностей під захистом сильної держави. Незважаючи на цінностні протиріччя, лібералізм та соціалізм мають спільні риси – методи та засоби досягнення мети шляхом технологічного прогресу людства. Згодом вчені та політики прийшли до висновку, що в течиї часу розбіжжя зменьшуються і починаються процеси ідеологічної інтеграції між „лівими” і „правими”.

В наш час ми бачимо зменьшення впливу традиційних ідеологічних систем. Зростає кількість так званих „малих ідеологій” – екологічних, релігійних, гендерної, пацифістської та інших. Відсутність в розвинених країнах офіційної державної ідеології не є фактом її відсутності, про що свідчить величезний пропагандістський апарат професійних службовців. Критерієм ефективності ідеології звичайно слугує степінь довіри людей до головних цінностей суспільства. Розрив між ідеологічними установами і реальним життям привів до розпаду СРСР, сьогодні ми бачимо падіння довіри в світі до західної моделі демократичних цінностей.

На сьогодні в світі існують такі основні ідейно-політичні течії (політичні ідеології), а саме: соціалізм, анархізм, консерватизм, лібералізм, націоналізм.