Інформаційна наука – це наука, що досліджує властивості та поведінку інформації, чинників, що пливають на перебіг даних та засоби обробки інформації для оптимального доступу та використання. Ця наука бере свій початок з таких галузей науки як математика, логіка, лінгвістика, психологія, комп’ютерні технології, графічне мистецтво тощо.

Інформаційні технології (ІТ) – це телекомунікаційні засоби, що включають сукупність комп’ютерів, мереж, супутникового устаткування, телефонів, радіомовлення, телебачення та інших засобів. ІТ базуються не лише на апаратному забезпеченні (устаткування), але й на програмному (програми). Запровадження інформаційних технологій в освіті вимагає залучення цілої низки дисциплін, що включали б такі поняття як оперування комп’ютером, комп’ютерна обробка даних, автоматизація обробки інформації та ін. ІТ в рамках поняття ‘технологія в освіті’ містять наступні компоненти:

• медіа та аудіо / відео комунікація, тобто альтернативний спосіб використання інформаційних систем таких як радіо, телебачення;

• процесійні засоби навчання, такі як Комп’ютерне Навчання (CBT) та Автоматизоване Проектування (CAD);

• комп’ютери та системи, що базуються на таких системах і метою яких є управління та доставка навчального матеріалу, наприклад Комп’ютерне Навчання (CAI);

• навчання в мережі internet / Web. Зараз різні Web сторінки надають не лише інформацію в тексті, графічному представленні та відео, але й пропонують цілі навчальні курси.

По своїй суті, ІТ складаються з компонентів медіа, комп’ютерних засобів та використання комп’ютерних систем з навчальною метою. Навчальна технологія знаходиться в самому ядрі цього поняття.

Використання ІТ в навчанні

Важко порівнювати університети, визначаючи їхній вклад в інформаційні технології. З огляду на розбіжності філософії, стратегії та фінансування між університетами, а також на рівень технічної підготовки викладачів та студентів, однозначну відповідь щодо ролі університету в ІТ дати майже неможливо. Разом із тим, університети зобов’язані ефективно застосовувати ІТ під час занять, під час пошуку інформації та її засвоєння. Важливим чинником тут є вибір потрібної технології, що забезпечувала б максимальну ефективність її використання. Проблема вибору технології є досить гострою з декількох причин. Чи повинні студенти вивчати ІТ як зміст чи технологію як навчальний засіб? Існують припущення, що найефективнішим способом використання ІТ є вивчення всіх тонкощів розвитку технології в цілому, а також її перспектив. Тобто студенти зобов’язані вивчати ІТ як зміст та як навчальний засіб. За умови сприйняття ІТ як змісту можна припустити, що ІТ розробки вносять не лише еволюційні зміни в суспільство, але й глибокі та змістовні революційні зміни. Водночас, існує думка, що студенти в університеті повинні використовувати ІТ виключно як навчальні засоби. Тобто, студенти повинні набути компетенції щодо реалізації технології в навчанні та навчальних видах діяльності. Суперечливим, однак, є твердження про те, що спочатку студенти повинні опанувати Навчальні Технології. Основною проблемою в цьому є те, що навчальні технології – це не лише апаратне або програмне забезпечення, насправді це процес, спосіб підходу до навчання та викладання. У наш час, у школах та університетах технологія означає лише одне – комп’ютерна технологія. Лише донедавна технологія означала телебачення та лінгвістичні лабораторії. З точки зору сьогодення, нові системи інформаційних технологій, тобто мультимедіа, телекомунікації, відео-конференції, конференції з допомогою комп’ютера та інші займають міцні позиції в освітньому житті. Основною завадою на шляху реалізації технологічного навчання є потреба нових знань студентів та викладачів, що будуть вільно застосовувати такі технологічні середовища.

Структурні аспекти впровадження ІТ в освіті

Для успішного впровадження ІТ в освіті досить часто необхідно вирішувати такі проблеми:

1. Де в робочому плані знайти місце на часові витрати по навчанню самій технології?

2. Хто викладатиме навчання технологіям?

3. Як навчати технологіям?

Часто перше питання поділяють ще на два підпитання:

• Чи повинен зміст навчатися в рамках існуючих ‘навчальних методик’?

• Чи потрібно проводити додаткові курси, що зосередяться на програмах інформаційних технологій?

Структура навчального плану навчання технологіям ускладнюється ще й тим, що існують суперечки між потрібною формою навчання та загальними класичними методиками навчання. Питання про ‘де в робочому плані відвести місце на навчання змісту’ впливає на питання ‘хто’ повинен цьому навчати. Чи повинен технологічний матеріал викладатися технологами, психологами, методологами чи розробниками програмного забезпечення? Саме питання та проблеми такого типу створюють потенційні бар’єри щодо ефективного навчання в середовищі ІТ.

Підготовка кадрів до використання ІТ

Переважна більшість кадрів, які залучені до навчання використання ІТ, самі не вміють реалізовувати повні можливості цих технологій. Хоча існують і винятки у цьому поверхневому судженні. Для більшості студентів та викладачів ІТ – це велика загадка століття, або щось таке, чого треба триматися осторонь. Тому для початку слід дотримуватися наступних вказівок щодо опанування технологій:

• набуття основного досвіду роботи з ІТ в сфері мультимедіа, телекомунікації та інтеграції технології в роботу аудиторії;

• використання мультимедіа як засіб доставки аудиторних лекцій;

• керування аудиторією для спільної роботи студентів з використанням ІТ;

• заохочення студентів до використання ІТ для вирішення різноманітних завдань;

• введення в нові інтерактивні навчальні пакети;

• створення інформаційного / інтерактивного порталу для обміну інформацією з аудиторією.

Такі реформи можуть слугувати основними прерогативами для початку ефективного використання ІТ в аудиторії.

ІТ в науково-дослідній діяльності

ІТ та комп’ютерна обробка даних – це ключові технології нашого століття, що вплинули фактично на кожний аспект життя сучасного суспільства, включаючи наукові дослідження.

Дослідження в будь-якій галузі – це інтелектуальна діяльність, що включає аналіз, тестування та експериментування, посилання на джерела та інший дослідний матеріал, спілкування з колегами, підготовку доповідей і т.д. Для цього досліднику потрібно знати наступні дисципліни, які сприяють ефективному пошуку інформації:

• користування персональним комп’ютером. Переважна більшість дослідників повинна вміти добре користуватися персональним комп’ютером, а саме: вміти обробляти дані за допомогою комп’ютера; використовувати текстові та графічні процесори; аналізувати та планувати пошук інформації;

• спільне використання локальних даних та програм. Переважна більшість дослідників не працюють ізольовано від світу і тому комунікація із базами даних та спільне використання ресурсів з колегами стає дедалі поширенішим явищем;

• відображення графічних елементів та їх аналіз. В багатьох дисциплінах дослідники використовують графічні дані, а це вимагає додаткових ІТ ресурсів. Така потреба зростає з кожним днем, оскільки дослідникам потрібно оперувати графічними даними на однаковому рівні з текстовими;

• комп’ютерна мережа. Дослідникам потрібні комунікаційні засоби, такі як електронна пошта та засоби обміну файлами для швидкого та вчасного обміну інформацією. Але потрібно пам’ятати про безпеку і можливість витоку інформації. Експерти з захисту інформації повинні проводити пентестинг на кожному новому проекту для ІТ навчання.

Дослідникам також потрібне інформаційне інтегроване середовище, що надавало б їм можливість створювати різноманітні сервіси та здійснювати обмін інформацією з їх комп’ютера. Технічна підтримка та адміністрування ресурсів також є невід’ємною частиною цієї діяльності.

Загалом, ІТ істотним чином вплинуло на науково-дослідну діяльність. Більше того, темп змін в середовищі ІТ зростає з кожним роком – з’являються все досконаліші технології і ця тенденція збільшує важливість ІТ в будь-яких напрямках досліджень. ІТ є надзвичайно важливим напрямком діяльності для університету (як і для будь-якого навчального закладу) і така спрямованість стане особливо актуальною наступні десять років.