Не так вже багато пам’яток України поки-що внесено в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До таких шедеврів, що отримали міжнародне визнання, належить ансамбль історичного центру Львова — видатний приклад поєднання архітектурних і художніх традицій, характерних для східної частини Європи.

За кількістю історико-архітектурних пам’яток (близько 2 тисяч) Львів займає перше місце в Україні. Своєю неповторною красою він виділяється не тільки серед українських міст, але і серед міст усієї Східної і Центральної Європи, де конкуренцію йому можуть скласти тільки Прага і Краків. Історичний центр Львова – це справжній муаей просто неба. Різні епохи і різні архітектурні стилі злилися тут в дивно цілісний, гармонійний ансамбль.

Львів був заснований у середині ХНІ ст. князем Данилом Романовичем Галицьким і названий ним на честь свого старшого сина — Льва. Місто, що знаходилося на перехресті найважливіших міжнародних торгових шляхів, швидко розрослося, ставши одним з найбільших ринків Східної Європи. Вже в перші десятиліття .існування Львів набув інтернаціонального характеру: відомо, що в ХІІІ-ХІV ст. тут існувало близько десяти православних, щонайменше два католицьких, три вірменських храми. Тут жили українці і поляки, вірмени і євреї, чехи і молдовани, серби і волохи, німці і угорці, греки і італійці, французи і шотландці, татари і перси. Цікавий опис Львова залишив в другій половині XVII ст. турецький мандрівник Евлія Челебі.

«Це дуже багате, впорядковане і приємне місто. Багато щедрих на багатства рівнин і долин його подібно до персидських алей, обсаджених пальмовими гаями, доходять до областей Краківських і Данцигських. По ним течуть річки. Все населення тут успішне і заможне… Ця фортеця, яка утворює величезне коло в долині, покритій лугами і усіяній тюльпанами, і знаходячись далеко від підніжжя Львівських гір, вона нагадує столицю Аравії. Фортеця побудована поряд з містом у величезній низовині і є міцним, надійним і сильним укріпленням. Вона невелика, в ній є тільки п’ятсот будинків, башти, всі криті тесом, церкви з дзвіницями. Арсенал і гармати ізольовані [один від одного] і дуже великі, оскільки у цього міста дуже багато ворогів… Є сорок п’ять укріплених башт, але скільки кроків в колі складають внутрішні фортеці, цього Й не знаю.

…Місто, яке розташоване в обширній низовині, довкруги обнесене рядом ровів і в колі складає рівно тридцять сім тисяч кроків. Є всього двадцять шість воріт. Всього в стінах сімдесят кутів і в кожному з них є укріплення з амбразурою. Всього в ньому вісімдесят чотири тисячі дерев’яних і критих тесом упорядкованих палаців.

Але є і маленькі будиночки бідняків без виноградників і садів. Всього на базарі сім тисяч крамниць і в кожній з них декілька сонцеподібних дівчат займається торгівлею… Як сказав поет:
Базар прекрасний той я обійшов навколо.
Немає ворожнечі тут, і друг там в кожній з тих крамниць.

Є близько ста маленьких церков і сорока монастирів з дзвіницями, в кожному з яких [живе] по двісті, триста ченців. Є сорок чудових, чудових заїжджих будинків, шість пічних лазень. Дуже багато білого хліба, яблук, груш, слив. У суконних майстернях, яких налічується близько семи тисяч, виробляються різні сорти польського сукна. Всі робочі — євреї, бо немає в цьому місті народу, який би був численнішим за євреїв. Багато також вірмен, але циганів і хорватів немає. Проте серед торговців є лази, перси, угорці, франки і представники різних народів».

Як і більшість середньовічних міст, Львів – був добре укріпленою фортецею. Після пожежі 1381 року, у вогні якого загинув старий княжий Львів, король Казимир III розпорядився побудувати на Місці колишнього дитинця на горі нову фортецю, що одержала назву Високого Замку. Це була порівняно невелика споруда з баштами по кутах і центральною високою баштою Донжоном. До початку XVIII ст. Високий Замок втратив своє оборонне значення, і через декілька десятиліть був розібраний. У 1830-х роках на його місці був розбитий парк.

До середини XV ст. у цілому склалася система міських фортифікацій: кам’яні стіни з баштами, вали і рови. У місто вели побудовані в 1380-х роках Галицька і Краківська брами. До наших днів дійшли лише декілька оборонних споруд середньовічного Львова: Міський арсенал (1555, 1573-1575 рр.), Порохова башта (1554— 1556 рр.) — яскраві зразки військово-оборонної архітектури епохи Ренесансу.

Серцем, осереддям суспільного, економічного і культурного життя старого Львова служила площа Ринок. Тут знаходилися магістрат, палаци і будинки іменитих городян, тут торгували, вершили суд і розправу. «Це досить широка квадратна, площа, оточена високими гарними кам’яними будинками, — писав на початку XVII ст. автор першої хроніки Львова Ян Альнпек. — Тут можна бачити купців зі всіх країн, вони прибувають в це місто Як до торгового складу зі всієї Європи і Азії, а найбільше — греків, турок, вірмен, татар, молдован, угорців, німців, італійців».

Нині площа Ринок є справжнім музеєм просто неба. У .її зовнішньому вигляді, як в краплі води, відобразилася вся історія львівської архітектури ХУІ-ХІХ ст.: від ренесансу до бароко, від класицизму до модерну. У створенні ансамблю площі Ринок брали участь найкращі львівські архітектори — П. Красовський, М. Градов-ський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, М. Урбаник, С. Фессингер.

Історичний центр Львова – Частина 2
Історичний центр Львова – Частина 3