Хоч на перший погляд може скластися враження, що піщані береги моря мало змінюються день від дня, насправді ж вони знаходяться в стані постійної зміни. Хвилі, що набігають на пляж, прибережні течії і вітри, які дують з моря, весь час приводять пісок у рух.

Біля берега, де розбиваються хвилі, у воді багато піску, піднятого з дна турбулентністю. Тому кожна хвиля, що набігає, приносить з собою пісок, який залишається на березі після її відкату. Окремі піщинки переміщуються уздовж пляжу. Прибережні течії, що направлені паралельно берегу, несуть з собою частину піднятого з дна піску. Крім того, хвилі звичайно набігають на берег під кутом. Унаслідок вода і переносимі нею тверді частки рухаються по кривій. Переміщення піску вздовж пляжу утворює так звані прибережні наноси.

Поступово пісок, що відкладається на пляжі, переміщується вітром. Коли він висихає, навіть легкий бриз може підводити і перекочувати окремі піщані зерна. Понесені в глибінь суші піщинки скупчуються за всілякими природними перешкодами, поступово утворюючи дюни, які згодом під впливом вітру також починають повільно відступати від пляжу.