Ще в глибокій старовині люди відкрили для себе цілющу силу природних гарячих джерел, що допомагали лікувати найрізніші захворювання. Зустрічаються вони досить часто в багатьох місцях, званих геотермальними областями, де гаряча магма розташовується досить близько до поверхні і нагріває гірські породи, які лежать вище. Ґрунтові води, що циркулюють у порах і тріщинах порід, нагріваються і, виходячи назовні, утворюють озера гарячої води з високим змістом мінеральних солей.

У геотермальних областях також нерідко зустрічаються фумароли і грязьові гейзери. Фумароли являють собою струмені пари й інших газів, що вириваються з – під землі крізь отвори і тріщини в породі. А грязьові гейзери утворюються, коли пара, що виривається назовні, містить кислоти, які розчиняють породу навколо жерла, перетворюючи її у рідкий бруд. Поверхня грязьового казана, що утворюється навколо жерла, схожа на вівсяну кашу, яка кипить у каструлі.

Найвеличніше видовище в районах геотермальної активності — це гейзери, що періодично викидають угору фонтани пари і гарячої води. Вода нагромаджується у вузькому звивистому каналі гейзера і нагрівається до температур, які значно перевищують нормальну точку кипіння. Коли температура досягає необхідного рівня, вода підіймається вгору і виливається з жерла. При цьому відбувається різке падіння тиску, перегріта вода вмить перетворюється на пару і струмінь пару разом із гарячою водою викидається високо в повітря.