Серед інструментів сучасного підприємця існує досить широкий перелік форм і інструментів фінансування, а, отже, і їх вартісних характеристик і особливостей, які мають прямий вплив на кінцевий результат будь-якого інноваційного проекту.

Завдання забезпечення максимальної ефективності при реалізації інвестиційного проекту може бути вирішена шляхом оптимізації бізнес-моделі компанії, в рамках якої реалізується проект, а також фінансових ресурсів за джерелами, формами, інструментами і термінами фінансування з урахуванням вартості їх залучення, витрат з обслуговування, доступності та швидкості отримання.

Компанії, які потребують позикових і залучених ресурсів, чисельно переважають компанії, які здатні самостійно закрити власні потреби в фінансуванні, що особливо це характерно для стартапів. Позиковий капітал переважає з точки зору строго цільового його використання та проміжного контролю результатів при фінансуванні проекту, але є менш привабливим з позиції його вартості.

У сучасних умовах, при реалізації інвестиційного проекту, досить складно обійтися традиційними і консервативними формами фінансування проектної компанії, що обумовлено самим статусом проектної компанії, низькою активністю приватних інвесторів та нормативно-правовою базою держави.

Тому у таких умовах досить популярними стають такі форми інвестування, як краудфандинг та краудінвестинг.

На сьогоднішній день теоретично обгрунтовані і реалізовані на практиці такі форми краудінвестинга: роялті, народне кредитування і акціонерний краудінвестинг. Відмітною ознакою тієї чи іншої форми краудінвестінга є форма фінансової винагороди.

У розвитку краудінвестинга, як на світовому рівні, так і в нашій країні, присутні наступні завдання, які вимагають негайного вирішення:

1) розвиток краудінвестінга відбувається, головним чином, локально в рамках нормативно-правового поля кожного окремо взятої держави. Більш того, практично скрізь це саме нормативно-правове поле не в повній мірі адаптоване до моделі краудінвестинга;

2) популяризація форми інвестування через краудінвестинг повинна спиратися в першу чергу не на фінансову вигоду для інвестора, а на можливість взяти участь в розробці прототипу і створенні такого продукту, в якому буде особиста зацікавленість кожного прийняв участь у фінансуванні інвестора;

3) адаптація бізнес-моделі і бізнес-процесів краудінвестингу до мінімізації ролі недоліків цієї форми фінансування на тлі альтернативних і традиційних форм і інструментів заощаджень і інвестування.

Літературні джерела:

Києвич Олександр Володимирович, Койпаш Дмитро Олександрович. Колективні інвестиції як інноваційна фінансова модель інвестиційного проекту. // “Актуальні проблеми менеджменту в умовах інноваційного розвитку економіки”. – Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2016. – 248 с.