Катетеризація сечового міхура

Катетеризацію сечового міхура здійснюють з метою виведення з нього сечі, промивання сечового міхура, введення лікарської речовини або одержання сечі для дослідження, існують різні види катетерів – м’який, металевий чоловічий, металевий жіночий; катетер Тіманна, катетер Нелатона.

Уведення катетера жінці. Перед процедурою медичний працівник ретельно миє руки з милом, а нігтьові фаланги протирає розчином спирту та йоду. Надягає стерильні гумові рукавички. Перевіряє стан катетера. Іноді внаслідок багаторазового кип’ятіння катетер втрачає еластичність та пружність, і введення його в сечовий міхур стає утрудненим. Такий катетер треба замінити. Хвора лежить на спині з зігнутими в колінах і розведеними ногами. Медична сестра або лікар стоїть справа від неї. Напередодні хвору підмивають або спринцюють, якщо наявні виділення з піхви. Лівою рукою розводять статеві губи, а правою зверху вниз (у напрямку до заднього проходу) ретельно протирають зовнішні статеві органи та отвір сечівника дезинфікуючим розчином (0,02 % фурациліну, 0,1 % риванолу, 2 % борної кислоти). Далі за допомогою пінцета беруть жіночий катетер, який змащено стерильною вазеліновою олією, знаходять зовнішній отвір сечівника, обережно вводять катетер. Насильне введення катетера неприпустиме.

Уведення катетера чоловікові. Хворий під час катетеризації лежить на спині з трохи зігнутими в колінах ногами. Між його ступнями розміщують сечоприймач чи лоток, коли буде стікати сеча.
Треба пам’ятати, що вводити чоловічий катетер значно важче, ніж жіночий, тому що сечівник у чоловіків має довжину 22—25 см і утворює 2 фізіологічні звуження, які перешкоджають проходженню катетера.
Катетеризацію в чоловіків проводять спочатку за допомогою гумового катетера. Якщо його не вдається просунути в сечівник, застосовують еластичний катетер і в останню чергу металевий катетер.
Еластичний та металевий катетери вводить тільки лікар.

Крайню плоть зсовують і оголюють головку статевого члена. Між III і IV пальцями лівої руки охоплюють статевий член нижче його головки, а І і II пальцями розсовують зовнішній отвір сечівника. Правою рукою головку статевого члена в ділянці зовнішнього отвору обробляють марлевою кулькою, змоченою дезинфікуючим розчином (таким самим, як у жінок). Обробку проводять одно – двократним притискуванням марлевого тампона, не втираючи вмісту препуціального мішка в зовнішній отвір сечівника. Потім правою рукою стерильним пінцетом, беруть катетер зі стерильного лотка на відстані 5—6 см від його отвору. Зовнішній кінець катетера найзручніше утримувати між IV і V пальцями тієї ж руки. Перед уведенням катетер змащують стерильною вазеліновою олією, гліцерином. Кінчик катетера вводять у зовнішній отвір сечівника і, потроху перехоплюючи його, просовують глибше в сечівник, а статевий член лівою рукою підтягують доверху, неначе натягуючи його на катетер. Поступальні рухи катетера слід виконувати повільно, проштовхуючи катетер за один рух на відстань 1—1,5 см. Швидкість уведення катетера безперервно збільшується, в міру того як катетер наближається до проксимального відділу сечівника. Цим вдається перебороти присмоктуючу силу просвіту сечівника. Коли катетер досягне зовнішнього сфінктера, можна відчути незначну перепону. Іноді буває стійкий спазм сфінктера. Для його усунення хворому рекомендують заспокоїтися, розслабитися, глибоко дихати.

Коли катетер досягне сечового міхура, з нього починає виділятися сеча.
Після катетеризації можливі такі ускладнення: кровотеча, яка виникає внаслідок ушкодження слизової оболонки сечівника; інфікування сечівника внаслідок недотримання правил асептики; уретральна гарячка, яка пояснюється швидким всмоктуванням у кров’яне русло сечі, особливо інфікованої, через ушкоджені ділянки слизової оболонки сечівника.