З метою активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції викладач у вступній частині мотивує проведення лекції за конкретною темою, повідомляє її мету, завдання та план, який скеровує всю пізнавальну діяльність студента на лекції, осмислено нею керує.

Студенти дослівно занотовують на лекції закони, формулювання наукових понять, записи, зроблені викладачем на дошці. Решту матеріалу вони уважно слухають та обмірковують, вдаючись до конспектування зі змісту лекції лише головного. Його викладач виділяє інтонацією, проговорює повільніше, повторює формулювання. Якщо у студентів уміння виділяти головне добре сформоване, то після повідомлення певної логічної завершеної частини наукової інформації викладач може зробити паузу, запропонувавши студентам самостійно зробити у конспекті необхідні записи.

На першій же лекції доцільно розповісти першокурсникам про ведення кон­спекту, використання у процесі конспектування різних прийомів – виділення кольором, введення певних символічних позначень, візуалізації знань у вигляді схем, графіків, таблиць тощо.

На кожній лекції чи після неї можна практикувати вибірковий перегляд конспектів кількох студентів – так викладач дізнається, чи зрозумілим був для них зміст лекційного матеріалу та наскільки результативною була їхня пізна­вальна діяльність на лекції, як студенти володіють умінням конспектувати.

Оскільки головною дидактичною метою та структурою лекції не передбаче­но проведення контролю й оцінювання знань студентів, не варто перетворювати початок лекції в опитування та оцінювання кількох студентів за матеріалом по­передньої лекції, якщо тільки наступна не є логічним продовженням матеріалу, що розглядався на ній.