Концепція демократичного соціалізму

Червень 14th, 20132:12 pm

0


Концепція демократичного соціалізму

У ХХ ст. чітко виділилася розбіжність між комуністичним і соціал-демократичним напрямком. Теоретики ліберальної гілки соціал-демократії У. Пальме, В. Брандт, Б. Крайский, Ф. Міттеран та інші визнають в марксизмі тільки гуманістичні цінноти, повністю заперечуючи диктатуру пролетаріату і революційні методи боротьби. В 50-ті роки ХХ ст. у Західній Європі сформувалися принципи демократичного соціалізму. По-перше, як вже вказувалось, соціалізм як суспільний лад не є метою чи ідеалом, це поступовий розвиток суспільства шляхом економічних і соціальних перетворень. З розвитком суспільства уявлення про соціалізм змінюються , незмінним залишається головний критерій – рівень соціальної захищенності та добробуту усіх громадян держави. По-друге, відмова від комунізму як формаційного поняття. По-третє, соціал-демократи вважають, що на сучасному етапі капіталізм настільки трансформувався, що не має потреби його знищувати. Змішана економічна система сучасного суспільства може керуватись надкласовою державою, яка, проводячи ефективну соціальну політику в інтересах середнього класу, з часом трансформує капіталізм в соціалізм. Таким чином, в їх розумінні, соціалістична модель суспільства – це єдність ринкової економіки, гнучкого планування, демократії і ефективної соціальної політики держави.

Сучасний демократичний соціалізм характеризується визнанням принципів надкласової, загальнолюдської етики; солідарністі і класового миру всіх соціальних груп та індивідів; рівністю соціальних можливостей, гармонією суспільних, групових та індивідуальних інтересів; взаємодопомогою і братерством. Приватна власність визнається природним фактором соціалістичного суспільно-економічного ладу. Кардинально розходяться погляди комуністів і соціал-демократів на функції держави. На думку соціал-демократів держава повинна не регламентувати всі сторони життя, а висловлювати інтереси всієї нації, тобто стати органом контролю і регулювання соціальних, класових і економічних суперечностей.

На сьогодні вплив соціал-демократів у більшості країн світу не зменшується. Одночасно, їх ідеологія набуває нових рис. А саме: підсилюється визнання ролі приватного сектору, під впливом зростання авторитету неоконсервативної доктрини у суспільстві в соціал-демократичних концепціях підсилюється етичний акцент – звернення до ідей особистої свободи, гуманізму праці, солідарності громадян. Більше уваги приділяється соціальній політиці, розробці нових концепцій соціалізації суспільства. Менш антагоністичними стали відносини з іншими ідеологіями, зокрема лібералізмом, розширюється соціальна база – соціал-демократи орієнтуються не тільки на робітничий клас, але і на середні прошарки суспільства.

Між тим, сама соціалістична модель розвитку знаходиться у своєрідному стані кризи, бо на практиці існує багато розбіжностей між теорією та практичним втіленням ідеї поступової трансформації капіталізму в соціалізм .

Так, з кінця 60-х років в світі розвивається так званий рух «нових лівих». Особливої ваги він досяг у країнах Латинської Америки. Теоретичною основою цього руху стали ідеї Кон- Бендитта, Р. Маркузе та інших. Прибічники цієї течії вважають, що оскільки, на сучасному етапі розвиток буржуазного суспільства позбавив робітничий клас його революційності, а класові конфлікти згладились і поступились місцем конфліктам між тими хто керує і тими, ким керують, то ідеї соціалізму і комунізму застаріли. «Нові ліві» стверджують, що ідеї соціал-демократії аморальні, держави як основний елемент політичної системи повинні щезнути, а формою організації суспільства мають бути комуни. Політичні партії – це атавізм, повинні існувати широкі суспільні рухи, метою котрих повинно стати поступове завоювання політичної влади. Головний центр своєї боротьби вони бачать в розробці нової системи етичних цінностей на противагу цінностям буржуазним. По-новому, ставиться питання про шляхи і засоби соціальних перетворень. «Нові ліві» вважають, що економічні і політичні перетворення повинні бути тісно пов’язані з етично- моральним перетворенням суспільства. Щоправда, конкретної політичної програми дій в «нових лівих» немає.