Інститут страхування має особливу роль у забезпеченні безперервного виробництва в умовах ринкової економіки і в фінансовому захисті населення від нещасних випадків.

Останні роки спостерігається стабільне зростання у сфері страхування економіки в нашій країні. Система страхування відрізняється своєю важливістю і особливою значущістю в фінансовому ринку країни.

В сучасних умовах господарюючим суб’єктам важко продовжити свою діяльність, займатися інвестуванням і брати кредит з нерозвиненою системою страхування. Також разом з розвитком системи фінансово-банківської системи розвиток страхової сфери вважається одним з фундаментальних завдань.

Як відомо, в кожному ринку існують продавець і покупець і між ними обмінюються певні товари (послуги). Така сама ситуація спостерігається і на страховому ринку, де беруть участь і продавець (страховик) і покупець (потенційний споживач страхової послуги).

Якщо говорити про страховиків, то страховик це – юридична особа, яка має право вести страхову діяльність на території країни і яка вважає страхування своїм основним видом діяльності. Як видно страхова компанія повинна мати ліцензію від уповноваженого державного органу для ведення діяльності і не займатися операціями не пов’язаними зі страхуванням.

Страховий ринок за територіальним положенням розділяється на міжнародний, континентальний та національний страхові ринки. Національний страховий ринок включає в себе страхові установи та їх діяльність на території якої-небудь країни.

Коли говориться про континентальний страховий ринок, мається на увазі внутрішній ринок декількох країн, які перебувають між собою в близьких відносинах по торговим, економічним та іншим міркуванням. Страховий ринок Європейського Союзу є великим континентальним ринком.

В якості міжнародного страхового ринку мається на увазі внутрішній ринок окремих країн, які грають провідну роль для страхової діяльності по всьому світу. Наприклад, на даний час страховий ринок Японії має особливе місце на міжнародному рівні та останні десять років страховики Японії лідирують у світовому ринку. За даними, в 1992 році 9 (або 45%) з 20 найбільших страхових компаній, які займаються страхуванням життя, належали Японії. Фінансовий потенціал цих компаній оцінений в 869 млрд. доларів.

Страхові ринки також можуть розділяться за видами страхування. У практиці країн з розвиненою економікою ринок страхування ділиться на 2 типи:

1) Ринок страхових послуг пов’язаних зі страхуванням життя;

2) Ринок загальних страхових послуг.

Літературні джерела:

Зокір Базаров. Стан розвитку страхового ринку Узбекистану і його аналіз. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 167 с.