Присвоєння кредитного рейтингу організаціям, тобто оцінка їх кредитоспроможності, проводиться з метою визначення їх здатності вчасно і в повному обсязі виконувати поточні і майбутні зобов’язання, а також – з метою визначення ступеня ризику.

На підставі присвоєного організації кредитного рейтингу приймається рішення про можливість здійснення активної банківської операції, визначаються умови її проведення, спосіб і розмір забезпечення.

Кредитний рейтинг у банку визначається при розгляді питання про здійснення кредитної операції, а також щоквартально в процесі моніторингу.

При визначенні кредитного рейтингу вивчається і оцінюється діяльність організації за наступними напрямками:

– Фінансовий стан;

– Кредитна історія;

– Наявність ознак фінансової нестійкості боржника.

Однак, можна відзначити, що всі методики по визначенні кредитного рейтингу носять однаковий характер. У банк звертаються організації різних галузей економіки. З них організації галузі промисловості, торгівлі, сільського господарства та інші. Дані галузі потребують окремого підходу.

У методиках застосовуються нормативні значення коефіцієнтів, таких як:

– Коефіцієнт поточної ліквідності;

– Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

– Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов’язань активами;

– Рентабельність продукції.

Для кожної галузі є своє порогове значення цих показників, яке впливає на кількість привласнених балів, але цього не достатньо, щоб врахувати всю специфіку галузі. Але є фінансові компанії, які розроблять свої критерії оцінки кредитоспроможності. Саме ці критерії дозволяють видавати кредити готівкою, як це робить кредит маркет.

В методиках можна виділити ряд недоліків, усунення яких дозволить поліпшити оцінку кредитоспроможності організацій, які потребують кредитної підтримки банку.

До недоліків методик, на погляд учених, слід віднести відсутність заходів стимулюючого характеру для клієнтів, які станом на звітну дату характеризуються значним поліпшенням або стабільністю значень показників, а також не мають даних у звітності, що свідчать про труднощі здійснення діяльності.

Кожному значенню показника присвоюється певна кількість балів, причому, чим гірше значення коефіцієнта, тим більше число балів. Про поліпшення значення показника за досліджуваний період у порівнянні з попереднім свідчить менша кількість балів або їх відсутність.

Тому для організацій, які звертаються до установи банку за кредитною підтримкою, прискорення оборотності доцільно було б врахувати при визначенні їх кредитного рейтингу.

У зв’язку з цим набуває особливої актуальності задача побудови галузевого підходу до оцінки кредитоспроможності організації.

Таким чином, банки повинні більш гнучко підходити до своїх клієнтів, враховуючи їх специфічні особливості. Розглянуто два коефіцієнта для галузі сільського господарства та промисловості. Дані коефіцієнта можуть бути включені до методику оцінки кредитоспроможності.

Літературні джерела:

Інна Снігур, Бабина Володимир Пилипович. Галузевий підхід до оцінки кредитоспроможності юридичних осіб. // “Проблемні перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи і Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2014 г. – 186 с.