Вища освіта є історично сформованим соціальним інститутом, відповідальним за успадкування, накопичення і відтворення наукових знань, культурних цінностей і норм. Ціннісні установки, панівні в освіті, здатні перетворюватися не тільки в наміри людей, але і в реальні практичні справи: від підготовки фахівців та дослідницької роботи до формування громадської думки. Світовий досвід свідчить, що успіх стратегії в галузі освіти залежить від спадковості державної політики та національного консенсусу. Освітній ринок досить перспективний. Контингент студентів в даний час росте. На цей перспективний ринок вже звернула увагу Світова Організація.

Причиною стало фігурування декількох фірм, що діють на ринку вищої освіти, на фондовій біржі. Світову систему освіти можна охарактеризувати як відкриту соціальну систему з нежорсткій зв’язком між елементами, системністю самих елементів і варіантністю нормативної регуляції.

В даний час вища освіта модернізується. Нові технології реконструювали самі прийоми навчання на відстані. У світовій торгівлі частка дистанційної освіти поки незначна, але все ж зараз вона збільшується (поширюються діалогові курси та освітні CD-ROM, та данні, які можні завантажити у портативний носій, наприклад електронну книжку, про яку ви можете більш детально дізнатися на сайті електронна книга ціна). Для ефективної модернізації освіти необхідно забезпечити три базових умови:

– підвищення заробітної плати викладачів до рівня, який залучає в освіту ефективні кадри;

– фінансування інформатизації освіти, перехід до відкритого освіти. Формування нових інститутів системи освіти, що забезпечують

– максимально повну мобілізацію коштів населення і підприємств, ефективне використання цих та бюджетних коштів.

Сьогодні виникла необхідність радикальної перебудови, як російської системи освіти, так і світової. Необхідно вчитися готувати кадри для мобільного ринкової економіки. Російському освіти потрібно запозичити у європейського практичну спрямованість навчання, а їм у нас фундаментальність знань. Також обмінюватися технологіями у навчанні, знаннями. В даний час в системі освіти починають широко застосовувати різні технічні засоби, що забезпечують якісний і високий рівень навчання.

Збільшується рівень потреби в доступному кожному освіті. Хоча поряд з цими потребами зростає використання процесу комерціалізації вищої освіти. Це має свої плюси. Технологічний процес дозволяє вирішити проблему доступу до знань і саме тому можна подумати про максимізації вигоди, тим більше інвестиції в людський капітал йдуть рука об руку з економічним розвитком. Але нарівні з плюсами є й мінуси. Це пов’язано з тим, що в наші дні економічні інтереси роблять значний тиск на соціальні інститути, а також знижується обсяг фінансування держави, від якого університети залежать. І в той же час університети повинні бути відкриті не тільки для тих, хто може заплатити, а й для тих, хто має право на навчання, тому що освіта – це право, визнане Загальною декларацією прав людини. Це робить комерціалізацію вищої освіти проблемою вельми делікатною.

Крім комерціалізації слід виділити наступні найбільш поширені проблеми:

– матеріальні (інфраструктура, технологія);

– організаційні (правова база, організації);

– незадовільні навички (здатність виконання ключових завдань, користуючись прийнятими в усьому світі методами);

– недостатній багаж знаннь (інтелектуальний капітал);

– нездатність використовувати наявні знання так, щоб домогтися соціально прийнятних цілей в рамках обмежень;

– цінності, що визначають індивідуальний і колективний вибір;

– якість освіти;

– мобільність студентів і викладачів в умовах сильних відмінностей економічного розвитку країн призводить до негативної тенденції втрати перспективних науковців.

Отже, система вищої освіти є динамічною, їй характерна постійна модернізація і зміна стандартів.