Однозначного визначення електронної комерції поки не існує. Найбільш чітке визначення можна знайти в документах всесвітньої торгової організації: електронна комерція – це виробництво, розповсюдження, маркетинг, продаж або доставка товарів і послуг електронним способом. У першу чергу, об’єктом електронної комерції є послуги і товари, які не потребують великих витрат з доставки, післяпродажної установки або налагодження, стандартні, добре відомі користувачеві товари, опис яких можуть бути легко відображені в Web-просторі.

В даний час постійно збільшується кількість Інтернет-магазинів та Інтернет-майданчиків, бізнес переміщається в глобальну мережу. Але чи так прекрасна електронна комерція і створює вона умови для конкуренції? Здавалося б, що Інтернет технології відкриті для всіх, існує маса можливостей відкрити свій бізнес в мережі з мінімумом витрат, що в свою чергу забезпечує природний механізм конкуренції. Але проблеми обмеження конкуренції в тій чи іншій мірі переносяться в онлайновий режим. Хоча більшість компаній грає за чесними правилами і використовує всім відомі засоби реклами, які описані на цьому сайті: http://aweb.ua/services/seo/raskrutka-saita-kharkov, але антиконкурентна поведінка може ставати можливою і в електронній комерції.

1. Горизонтальний бойкот. Роздрібні продавці традиційних галузей бояться скорочення продажів через конкуренцію з боку продавців в Інтернеті і чинять тиск на виробників, оголошують бойкот, вимагаючи від них відмови поставки продукції Інтернет-продавцям.

2. Контроль доступу в Інтернет. У виробників та розповсюджувачів є безліч можливостей доступу в Інтернет для організації електронної комерції, широкий вибір Інтернет-провайдерів. Але в той же час існує залежність Інтренет-провайдерів від власних технічних можливостей, які в силу певних характеристик можуть перешкоджати доступу до комп’ютера користувача.

3. Можливість дискримінації. Відкритий доступ до інформації про покупців, дозволяє Інтернет-продавцям визначити дохід потенційних покупців, кількість і ціну раніше придбаного товару, і навіть обсяг і вид купленого продукту-замінника. Таким чином, на основі прогнозу продавця про функції попиту покупців, з’являється можливість дискримінації (пропозиція різних цін різним групам покупців).

4. Об’єднання конкурентів. Спільні підприємства, стратегічні альянси та інші об’єднання конкурентів є складовим компонентом ринку електронної комерції. У об’єднання вступають конкуренти з доповнюють один одного навичками та послугами, що дозволяє розділити ризик, пов’язаний з новим ринком.

5. Нецінове обмеження Інтернет-дистриб’юторів виробниками. Деякі виробники відмовляються в наданні своїх товарів Інтернет-дистриб’юторам, так як вважають, що продукція повинна демонструватися споживачеві безпосередньо.

В даний час всі суперечки про електронну комерцію і захист конкуренції в її рамках покликані закласти основи для визначення обставин, що підлягають антимонопольному регулюванню.