Управління пасивними операціями банку, насамперед, включає в себе процес залучення і формування коштів і, далі, трансформації їх в ресурси банку, оптимізації їх структури і, у зв’язку з цим, підвищення якості використання власних, залучених та запозичених коштів.

В Україні на кожному з етапів управління пасивами існує ряд суттєвих проблем, які значною мірою гальмують розвиток банківської системи та економіки країни в цілому. Зокрема недостатність грошових ресурсів для розширення банківської діяльності, їх дорожнеча і нестабільність.

З боку клієнтів банку високий попит на довгострокові кредити, зокрема за II квартал 2008 року термін кредитування на купівлю автомобіля складав від 3 до 7 років, іпотечне кредитування на купівлю житла до 20 років. А, в свою чергу середня тривалість строкових депозитів становила 5,5 місяців. Очевидно, що параметри найбільш стабільною і керованою частини пасивів абсолютно не збігаються з параметрами довгих активів.

Вітчизняні експерти виділяють в якості основної проблеми банківської системи України недостатню капіталізацію, що знаходить відображення в ряді пов’язаних проблем підлеглого рівня: обмеженість можливостей кредитування, недостатня якість менеджменту, неадекватність управління ризиками.

Як захід боротьби з даною проблемою вітчизняні банки використовують зовнішні канали фінансування: двосторонні кредитні угоди, синдиковане кредитування, єврооблігаційні позики.

Сьогодні впевнено можна стверджувати, що українська банківська система, значною мірою інтегрована у світову економіку. Тому необхідно забезпечити оптимальне співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансових ресурсів. У зв’язку з цим банки повинні зробити акцент на стимулюванні залучення заощаджень населення і суб’єктів господарської діяльності, які є головним джерелом формування інвестицій, без яких неможливо стабільний економічний розвиток держави.

Отже, банкам необхідно активізувати роботу з розширення та удосконалення продуктового ряду, з метою пропозиції конкурентоспроможних послуг та збільшення числа вкладників. Більше того, необхідно проводити роботу по збільшенню довіри вкладників до банків і фінансової системи в цілому. Комерційні банки повинні забезпечити надійне страхування і своєчасне повернення депозитів.

Усередині фінансово-кредитної організації необхідно проводити регулярні семінари та тренінги по роботі з клієнтами з метою підвищення кваліфікації та покращення професійних якостей персоналу банку.

Істотну роль в даному контексті відіграє політична обстановка в країні. Особливої ​​актуальності це питання набуло в Україні. Череда політичних криз, а як наслідок, дестабілізація економіки держави, призвели до різкого зниження довіри населення до банківських установ, що знижує їх активність і бажання здійснювати вкладні операції, тим більше на тривалий термін.

Літературні джерела:

Колоскова А. Г. Проблема формування ресурсів комерційних банків України в умовах глобалізації. // “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (25-27 березня). – СНУ, 2009. – 606 с.