За останні десятиріччя відбувся стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які проникаючи в усі сфери соціальної дійсності, істотно трансформували колишню систему суспільних відносин. Тому як нинішнє суспільство чітко усвідомлює, що сучасні засоби масової комунікації є впливовою силою.

Інформація – це подача аудиторії (слухачеві, читачеві, телеглядачеві) того чи іншого явища з місця події або важливе донесення факту; це важливі новини в державі, суспільстві, економіці, політиці і т. д., які є важливими для аудиторії.

Так, тільки 12-15% масової аудиторії мають адекватне уявлення про події в сфері політики, ідеології та соціальної дійсності. Для всіх інших груп характерне фрагментарне уявлення про суспільного і політичного життя. Отже, зусилля громадських і політичних акторів направлені на формування системи ефектів сприйняття, які й забезпечили б вирішення пов’язаних з комунікаційними процесами завдань. На це і націлена реалізована ними інформаційна політика.

Насправді ж, в питаннях незалежності і демократії дуже важливо враховувати такий фактор, як глобалізація. оскільки саме вона призводить до централізації світової системи, консолідації політичних сил, активізації багатьох форм національної та міжнародної діяльності. Це пояснюється тим, що в інформаційному суспільстві умови диктує той, у чиїх руках знаходяться інформаційні мережі, ресурси ЗМІ, технології. Серед усіх засобів масової інформації все більшого значення набуває Інтернет, несучи в собі ряд сприятливих моментів.

Так, дуже важливим фактором є те, що будь-яка людина має можливість вільно висловлювати свою думку, а й шукати, одержувати, передавати інформацію та ідеї, якщо вони не суперечать законодавчим нормам, не завдають шкоду кому-небудь, залучають людей до інтерактивності.

Адже дослідники виділяють пряму залежність ступеня розвитку громадянського суспільства від щільності та відкритості комунікацій. Саме в мережі Інтернет виникає проблема управління інформаційними потоками. Це в повному розумінні система, яка не вкладається і в рамки площинний структури.

Мережева структура передбачає надходження інформації на різних рівнях. В інформаційно-комунікативній сфері, ймовірно, ідеологічні способи утримання і зміцнення влади. Одночасно в цьому суспільстві можуть домінувати канали офіційного інформування. З цього можна зробити висновок, що потенційно зберігається можливість для досить вузької групи людей нав’язувати свою волю іншим членам суспільства.