Еколого-економічна оцінка на регіональному рівні відображає наслідки екодеструктивності діяльності регіонів і є важливим елементом управління економікою.

Сучасний рівень виробничих сил заснований на постійному втручанні в природу, з якої видобуваються природні ресурси, енергоносії, а самі природні ландшафти підлаштовуються під потреби соціальної людини. Вважається, що таким чином поліпшуються умови життєдіяльності людини.

Однак, одночасно з цим, порушуючи природну природу людина не може викликати погіршення стану природних систем, що призводить і до додаткових економічних втрат і для самої людини. До числа найбільш характерних видів екодеструктивного впливу слід віднести:

– вилучення природних ресурсів з природного кругообігу в природі;

– порушення якості компонентів природного середовища;

– вплив на людину і біоту;

– вплив на глобальну екосистему Землі.

В числі найважливіших завдань, які повинні бути дозволені у ході еколого-економічної оцінки регіонів необхідно виділити наступні:

– ідентифікація видів екодеструктивного впливу;

– встановлення адресності зазначених екодеструктивності процесів, а саме з якими технологічними результатами господарської діяльності вони пов’язані;

– визначення кількісних і якісних показників екодеструктивного впливу;

– встановлення кількісних і якісних показників, що характеризують реакцію реципієнтів на дані види екодеструктивного процесу, іншими словами визначення зміни стану об’єктів, що сприймають вказане негативний вплив;

– формування системи економічних оцінок, що переводять натуральні оцінки в вартісні показники.

В наш час людство залежить від енергоносіїв і не може швидко позбутися цієї залежності, тому дуже швидко обертів набирає зелений рух, який підтримує використання альтернативних або енергоефективних джерел енергії. Кожна домівка має брати участь у цьому русі і, наприклад, використовувати більш ефективні газові котли Vaillant.

Фактично існуючі збитки від господарської діяльності сильно занижені, і деколи в 10 разів нижче реальних еколого-економічних наслідків.

Можна виділити наступні основні еколого-економічні наслідки:

– збиток від забруднення атмосфери по країні, в тому числі від стаціонарних і мобільних джерел;

– забруднення води в цілому;

– вилучення природних ресурсів: у тому числі під дороги, котловани, відвали твердих відходів,

– зони промислових підприємств, підтоплені землі, висушені землі, ерозія грунтів, засолення грунтів;

– шумове, електромагнітне вплив;

– збиток від екологічних аварій (розлив нафти і т.д.).

Запропоновані види еколого-економічної оцінки дозволили б вирішити важливі еколого-економічні завдання: реструктуризація народного господарства по регіонах з витісненням еколого-несприятливих причин (галузей, технологій, видів продукції); формування системи економічної відповідальності за економічні, екологічні наслідки; вдосконалення системи еколого-економічних інструментів.

Літературні джерела:

А.І. Карінцева, H.A. Харченко. Підходи до еколого-економічної оцінки екодеструктивності процесів в регіонах. // “Економічні проблеми сталого розвитку” (17-25 квітня 2007 р.). – Том 1. – Суми, СумДУ, 2007. 194 c.