Наведене вище дає певну інформацію про реформування вищої освіти України безвідносно до завдань Болонського процесу, хоча за змістом ново­введень можна помітити вплив тенденцій, що спостерігалися у світі, зокрема й Болонських принципів.

Тож відокремимо те, що робилося вже безпосередньо в рамках зобов’язань по Болонському процесу.

1. Створено і постійно вдосконалюється законодавча і нормативна бази, що, в основному, забезпечує потреби функціонування національної системи вищої освіти і відповідає сучасним світовим підходам. Проте наразі вона вже потребує суттєвих уточнень з урахуванням здобутого національного та світового досвіду у процесах реформування систем освіти.

2. Забезпечено демократичні умови доступу до вищої освіти, зросла кіль­кість студентів вищих навчальних закладів. Нині приблизно 60% випускників із повною загальною середньою освітою вступають до вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації порівняно з 22% у 1990 р.

Однак питання доступу до вищої освіти потребує постійної уваги: необхід­но визначитися щодо пропорційності обсягів підготовки фахівців за програма­ми здобуття робітничих професій, середнього персоналу (коледжі, технікуми) та на рівнях бакалавр, магістр, доктор філософії. Молодь має відчувати, що кож­на з програм навчання дає можливість отримати престижну професію, цікаву роботу, достойну зарплату.

3. Створено окремі елементи системи контролю і гарантій якості освітніх послуг, що загалом, відповідають вимогам європейської спільноти.

4. Запроваджується триступенева структура освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр-магістр-доктор філософії (кандидат наук), що відповідає бо­лонським принципам; напрацьоване відповідне методичне та організаційне забезпечення, зокрема запроваджується європейська система трансферу і нако­пичення кредитів (ECTS).

5. Україна – повноправний член європейської освітньої системи. Ратифіковано і підписано Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій. Україна приєдналася до країн-учасниць Болонського процесу, 20 університетів стали членами європейської асоціації університетів Magna Charta. Країна підпи­сала 22 двосторонні угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені та вчені звання, у тому числі з Францією, Росією, Угорщиною, Китаєм. Підписано 6 загальноєвропейських документів про визнання кваліфікацій, пері­одів навчання, еквівалентності дипломів, які дають допуск до університетів та 7 двосторонніх угод щодо підготовки й атестації наукових, науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, співставлення наукових ступенів та їх визнання.

6. Започатковано і розвинуто систему громадського управління, само­врядування навчальних закладів, у тому числі студентського самоуправління. Запроваджено нову систему звітності та обрання керівників вищих навчальних закладів. Розширено права трудового колективу, загальні збори чи конференція якого є вищим органом самоврядування закладу.

При МОН України створено громадську колегію та громадську раду, які разом з громадськістю розглядають ключові питання розвитку освіти. В регіонах при об­ласних радах створено громадські комісії з ліцензування та акредитації. Однак їм не достає практичного досвіду і чіткості взаємодії з державними органами управління. Окрім того чинної правової бази недостатньо для прийняття і виконання рішень.

Нагальним завданням для посилення ролі органів самоврядування є науко­ве узагальнення існуючої практики як у межах нашої країни, так і за кордоном, пошук механізмів підтримки студентських ініціатив та досягнення необхідного балансу прав та відповідальності кожної із співпрацюючих сторін.

7. Розроблено систему стандартів вищої освіти, однак вона ще не відповідає рекомендаціям BFUG, потребуючи подальшого вдосконалення, що розширить можливості її використання, особливо – в процесі моніторингу відповідності якості освітніх послуг згідно з вимогами.

8. Здійснено управлінські кроки щодо розвитку системи навчальних закла­дів І-ІІ рівнів акредитації. З окремих спеціальностей розроблено інтегровані навчальні програми професійної вищої освіти короткого циклу, майже 200 тех­нікумів і коледжів стали структурними підрозділами університетів й академій.

9. Розроблено й експериментально апробовано і запроваджено у 2008 р. за­гальнодержавну систему незалежного оцінювання знань вступників до вищих навчальних закладів, що покращило умови доступу талановитої молоді до ви­щої освіти. Робота з удосконалення цієї системи триває.

10. Відбулося становлення системи вищих навчальних закладів недержав­ної форми власності, яка нині відіграє важливу роль у процесі забезпечення освітніх потреб населення.