Педагогічні і науково-педагогічні кадри для вищих навчальних закладів го­тують вищі навчальні заклади ІІІ і IV рівнів акредитації, зокрема через магістра­туру, аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру.

Щодо магістратури, то насамперед у класичних і педагогічних універси­тетах, закладах післядипломної педагогічної освіти для підготовки майбутніх викладачів вищих навчальних закладів запроваджують відповідні навчаль­ні дисципліни психолого-педагогічного циклу, і навіть окрему спеціальність «Педагогіка вищої школи».

Основною формою підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих на­вчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації є аспірантура та докторантура, у яких го­тують кадри вищої кваліфікації – кандидатів і докторів наук, пропонують необхідні види навчальних занять – лекції, лабораторні, семінарські, практичні, індивідуальні заняття, консультації. Відповідне положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів затверджене постановою Кабінету Міністрів України в 1999 р. Підготовка кандидатів та докторів наук здійснюється вищими навчальними закла­дами ІІІ і IV рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремлени­ми підрозділами. Крім того, при вищих навчальних закладах мистецького профілю відкривається асистентура-стажування з метою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів зі спеціальностей мистецьких напрямів.

В Україні (2007 р.) аспірантура функціонує в 507 організаціях, де навча­ється 32,5 тис. аспірантів, зокрема в 244 вищих навчальних закладах, у яких го­тується 27,3 тис. (84%) аспірантів. Докторантура – у 252 організаціях з 1,4 тис. докторантів, у тому числі 1,2 тис. (81%) докторантів у 163 вищих навчальних закладах. Отже, переважна більшість аспірантів і докторантів готується саме у вищій школі. Це логічно, адже міжнародний еквівалент вітчизняній аспірантурі і докторантурі шостий (докторський) рівень освіти за Міжнародною стандарт­ною класифікацією освіти та третій (так само докторський) цикл вищої освіти за Болонською класифікацією є саме рівнем (циклом) вищої школи.

Ефективність вітчизняної аспірантури і докторантури невисока: із захис­том дисертації першу закінчують 21% аспірантів, другу – 20% докторантів. При цьому ефективність аспірантури і докторантури у вищій школі дещо більша -відповідно 24% і 23%

Захисти дисертаційних робіт відбуваються в понад 750 спеціалізованих учених радах за 27 галузями науки та майже 500 науковими спеціальностями. В атестаційній процедурі з розгляду дисертацій бере участь 41 експертна рада Вищої атестаційної комісії. У рік захищається понад 5 тис. кандидатських і біль­ше 700 докторських дисертацій.

Присвоєння вчених звань доцента та професора здійснюється атестаційною комісією Міністерства освіти і науки на підставі рішень учених рад вищих на­вчальних закладів згідно із Порядком присвоєння вчених звань професора і до­цента, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України у 2008 р.

Незважаючи на збільшення останнім часом присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, висококваліфікованих науково-педагогічних працівни­ків у вищій школі хронічно не вистачає. Адже кількість вищих навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредитації і особливо контингент студентів у них зростають.