На початку XVII ст в південна африка була колонізована голандцями. В ранній «голандський» період виникають перші зразки писемності (1652-1875). Мова африкаанс виникла вкінці 18 ств процесі злиття різних нідерландських діалектів, а також запозичення з німецької та англійської мов. На початку колонізації (поч.XVIII ст.) голандські переселенці (бури) писали на нідерландській мові.

В XVIII ст в Капській колонії розвивається єдиний літературний жанр: це журнали-щоденники, близькі до мемуарної прози. Перший і унікальний з них – це 3-томний «Щоденник» засновника Кейптауна і першого коменданта колонії Яна ван Рібеєка (1618-1677) з дорученням Ост-Індської торгової компанії (Голландія). Він вів точні записи і щоденники за період перебування на посту коменданта (1652-1662). Детально описує всі події невеликого поселення в Кейптауні (приблизно 100 чол.): фермерів, службовців, робітників, солдатів. Пише про стосунки з місцевим населенням: готтентотами (пустеля Калахірі), бушменами (мова банту). Вони миролюбні, довірливі, торгують з колонізаторами (скот, слонова кістка). Але у Рібеєка все ж простежується зневажлива інтонація щодо «дикунів», які ніби-то належать до «нижчої раси».

Описана важка праця поселенців:

– побудова форту, його укріплення;
– оснащення його гарматами;
– полювання н адиких звірів;
– риболовля, кито- та тюленепромисел;
– вирощування городини, фруктів, зернових.

Ця праця призводить до лихоманки та дизентерії. Висока смертність серед колоністів. Подекуди спостерігались відкриті протести, дезертирство. За це все комендант форту жорстоко карав. Використовувалась праця каторжан та рабів з Індонезії, західної Африки, Мадагаскару. В 1657 р. прийняте рішення про колонізацію південно-африканських земель. Почали прибувати переселенці, в основному селяни. Потім вони складатимуть основний кістяк класу «вільного бюргерства».

Дається характеристика тваринного та рослинного світу південної Африки, цікаві відомості з етнографії місцевих племен. Разом з цим місторико-пізнавальна цінність «Щоденника» Рібеєка дуже висока. Як літературна пам’ятка – це типовий зразок хронікально-документальної мемуарної прози. Вона була характерна для нідерландської літератури XVII ст. Її особливості:

– жвавість, цікавість викладу;
– яскравість і влучність характеристик;
– іронія та гумор в стилі;
– лаконізм і чіткість думки;
– спостережливість, увага до деталей;
– соковита, виразна, образна мова.