Початок українського національно-культурного піднесення на Буковині. Суспільно-політичні обставини у другій половині ХІХ століття. Українські інтелігенція (письменники, культурно-політичні діячі Буковини) та її роль у зародженні і розвиткові національної преси. З часом українська ідея набуває значного поширення не тільки серед національно свідомої інтелігенції. На Буковині у ІІ пол. ХІХ ст. національний рух очолила група української інтелігенції – письменники та громадські діячі: Ю.Федькович, брати Воробкевичі, О.Попович, Є.Пігуляк, С.Смаль-Стоцький. Станом на другу половину 60-х років ХІХ століття українці Буковини вже були готовими сприйняти прогресивні національні ідеї, створювати культурно-політичні товариства, які б і виконували завдання об’єднання і згуртування, а також просвіти українців краю. 1869 року в Чернівцях організовується перше українське громадське товариство “Руська бесіда”, яке стало своєрідним стрижнем, навколо якого гуртувалось українство краю. Через рік виникає “Руська рада”, що засновувалась як захисник політично-релігійних та національно-етнічних прав буковинських українців. Діяльність “Руської бесіди” і “Руської ради” була вагомим внеском у політичний ритм життя Буковини і відіграла важливу позитивну роль у подальшому її суспільному розвиткові).