Поняття осудність, неосудність, обмежена осудність

Квітень 15th, 20102:50 am

0


Поняття осудність, неосудність, обмежена осудність

ОСУДНІСТЬ, НЕОСУДНІСТЬ, ОБМЕЖЕНА ОСУДНІСТЬ

До кримінальної відповідальності може бути притягнена тільки осудна особа, тобто така, яка під час вчинення злочину могла усві­домлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає кри­мінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тим­часового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хво­робливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

При вирішенні питання про визнання особи неосудною викорис­товуються два критерії – медичний і юридичний.

Медичний критерій діє за наявності однієї з таких ознак:

хронічне психічне захворювання (шизофренія, епілепсія тощо);

тимчасовий розлад психічної діяльності, який раптово і на короткий час настає в період загострення деяких психічних хво­роб (алкогольний психоз, марення, викликані травмою тощо);

недоумство (олігофренія, інбіцильність, дебілізм);

інший хворобливий стан психіки, тобто певні захворювання, пов’язані з розладом психічної діяльності (тимчасовий психіч­ний розлад, психопатії тощо).

Юридичний критерій неосудності складається з двох ознак:

інтелектуальної, тобто нездатності особи усвідомлювати свої дії;

вольової, тобто нездатності особи керувати своїми діями.

Питання про осудність вирішується судово-психіатричною експер­тизою у всіх випадках, коли виникає сумнів з приводу осудності підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. Стан неосудності вста­новлюється в момент вчинення злочину. Однак особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, також не підлягає покаранню.

До такої особи можуть бути застосовані такі примусові заходи медичного характеру:

– надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

– госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним на­глядом;

– госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим на­глядом;

– госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при при­значенні покарання і може бути підставою для застосування при­мусових заходів медичного характеру.

Керецман В. Ю., Семерак О. С.
К-36 Правознавство. Навчальний посібник,- К.: Атіка, 2002-400 с.