ПРЕДМЕТ ТА ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Кримінальне право – це галузь права, норми якої встановлюють, які діяння є злочином, називають види злочинів та покарання, що застосовуються до осіб, які ці злочини вчинили.

Суб’єктами кримінальних правовідносин є:

– фізичні особи, які вчинили злочин;

– держава в особі уповноважених нею органів (органи слідства, суду, прокуратури тощо).

Правовідносини між цими суб’єктами виникають з моменту вчинення злочину і припиняються з моменту повної реалізації кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Основним джерелом кримінального права є кримінальний закон –Кримінальний кодекс України, що набрав чинності 1 вересня 2001 р. (ідалі – КК України).

Кримінальний кодекс України складається з двох частин – Загальної і Особливої:

– у Загальній частині містяться норми, які визначають поняття злочину, основи і порядок призначення конкретного виду покарання, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність тощо. У загальній частині КК України з’ясовано також чинність у часі, в просторі та по колу осіб;

– в Особливій частині КК України встановлюється коло діянь, які визнаються злочинами, аналізуються ознаки конкретних складів злочинів, визначаються покарання, які можуть бути призначені за скоєння конкретних злочинів.

Кримінальний кодекс поширює свою дію на всю територію України.

До осіб, що підлягають відповідальності за цим кодексом, належать усі, хто вчинив злочини на території України, за винятком іноземних громадян, що мають дипломатичний імунітет. Громадяни України, які вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо громадяни України зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.

Злочинність і караність діяння визначається законом, який діяв на час вчинення цього діяння.

Закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання чинності також на діяння, вчинені до його видання. Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має.

Керецман В. Ю., Семерак О. С.

К-36 Правознавство. Навчальний посібник – К.: Атіка, 2002.-400 с.