Прізвища Хотинщини (лексична основа)

Як засвідчують праці Ю.К.Редька, М.К.Худаша та інших дослідників українських особових назв, прізвища найчастіше могли утворитись від особових імен, назв населених пунктів і різних семантичних груп апелятивів. Це цілком підтверджують і наші матеріали з Хотинщини. Наприклад, прізвища Андрійчук, Антонюк, Герасименко, Гордієнко, Данилевич мотивовані особовими іменами; прізвища Балківський, Березовський, Білівський, Борщівський, Веренчанський, Гермаківський, Клішківський, Гиждіван, Слободян і подібні мають в основі назви населених відповідних пунктів, а прізвища Боднар, Буряк, Вдовичен, Гарбуз, Соловей беруть свій початок від боднар, буряк, вдовиця, гарбуз, тобто різних семантичних груп загальних назв.

Прізвища від особових імен (понад 100) становлять найбільший інтерес. Вони творяться від повних імен та їх варіантів. Від повних імен утворені прізвища Іванюк, Іванчук, Іванович, від варіантів імен походять прізвища Івасюк, Іваничек, Ванько. В основі відіменних прізвищ Хотинщини лежать повні чоловічі імена Архип, Богдан, Борис, Кирило, Лук’ян, Мартин, Харлампій, Кпим та ін.
В основі прізвищ засвідчуються також неусталені, не нормативні варіанти офіційних особових імен, пор.: Василюк (від Василь) і Базилюк (від Базиль), Іллюк (від Ілля) і Ілійчук (від Іліії).
Набагато частіше творяться прізвища від численних усічених та оціночних варіантів особових імен, пор.: Григорійчук (від Григорій) і Григорчук (від Григір), Гринюк та Гринчук (від Гринь), Грицюк та Гриценко (від Гриць), Грищук (від Гриша). В основі прізвищ Хотинщини засвідчені ще й такі варіанти чоловічих імен: Андрусь, Кузик, Ілько, Назарко, Петраш, Тимко та ін.
Трапляються також прізвища, які мають в основі жіночі особові імена та їх варіанти. Сюди належать такі утворення: Докієн (Свдокія), Гану сяк (Ганна), Дарчук (Дарія), Єленчук (Єлена), Ка-теринчук (Катерина), Наталюк (Наталія) та ін.

Антропонімія Хотинщини засвідчує помітну групу відтопо-Иімних прізвищ (близько 220 утворень).

Прізвища прикметникового типу утворились від назв відпо-іідних населених пунктів краю за допомогою суфіксів -ськ(ий), -цьк(ий): Балківський (від Балківцї), Білянський (від Біла), Бобовський (від Бобове), Боянецький (від Бояни), Громовський (від Громи) та ін.

До прізвищ, базою творення яких послужили топоніми, відновимо також антропоніми іменникового типу. Вони утворилися за допомогою суфіксів -ан(-ян), -ук(-юк), напр.: Бордиян (від Бур-дей), Гайсенюк (від Гайсин), Герцан (від Герца).

Топоніми на -ськ(ий) можна умовно поділити на дві підгрупи: 1) які мають в основі назви населених пунктів Хотинщини або оусідніх районів: Білівський (с.Білівці, Хт), Вікнянський (с.Вікно, Зт), Гаврилецький (с.Гаврилівці, Кц), Гиждівський (с.Гиждів, тепер — Ярівка, Хт); 2) утворення від назв населених пунктів, що Інаходяться на території інших областей: Городенський (м.Горо-дснка, ІФ), Дворський (с.Дворик, Хм), Дубковецький (с.Дубкове, Пл), Князевський (с.Князеве, Хрк).

Переважна більшість прізвищ Хотинщини має в основі апелятиви (750 утворень). За семантикою твірною основи їх можна Поділити на три основні підгрупи: а) які мають в основі загальні назви людей: за професією та родом занять (Боднар, Охотник, Олійник, Ткач, Лісник); національністю, етнічною приналежністю (Бойко, Волошин, Гуцул, Молдаван, Руснак); відношенням до військової служби (Грубій, Ватаманюк, Пушкар); мистецтва (Скрипник, Співак); церковними посадами (Дячок, Ксьондз, Попик, Па-Мамарчук); за фізичними та психічними ознаками (Довгань, Грубий, Горбатий, Кривий, Рябий, Веселий, Дикий, Крикливий); б) які беруть свій початок від назв тваринного і рослинного світу: (Жук, Лось, Цап, Пістрюга; Буряк, Гарбуз, Кульбаба, Колос; Вороняк, Гусак, Когут); в) які утворилися від назв різних предметів, явищ природи, абстрактних понять: Ціпака, Сокира, Фонарь; Іршан, Кріца, Котлець, Очіпка; Вареник, Кулиш, Анфіг, Пряник; Завірюха, Мороз, Шквара, Пожарин.

Тетяна Гермаківська
Науковий керівник — доц. Лук’янюк К.М.