Одним з істотних аспектів дослідження в соціології науки є проблема гендерності в поведінці людей, що займаються наукою. Є два види причинності, пов’язані з тим, що в науці працюють як чоловіки, так і жінки.

Йдеться про особливості поведінки людей науки, пов’язаних як з біологічними (статевими), так і з рольовими (соціальними) характеристиками вчених, що належать до відповідного підлозі. Коли хочуть підкреслити, що мова йде про відмінності другого роду, говорять про «гендерність», «гендерні відмінності».

Маріанна Фербер виявила, наприклад, “нерівне цитування”. Жінки частіше цитували жінок, ніж чоловіки. Діана Ротен і Стефанія Пфірман на основі даних про те, що жіночий мозок містить більше білої речовини, ніж чоловічий висунули гіпотезу, що жінки повинні бути особливо успішними в міждисциплінарних дослідженнях. Опитування 5,5 тис британських вчених підтвердило цю гіпотезу. Правда, Келлер Девід Маклілланд вважає, що наука може і не мати гендерного характеру, залишаючись наукою. Наука – чоловіче заняття, тому що ним займаються чоловіки, а не навпаки.

Є три причини для будь-якого нерівності:

– первинний груповий ефект, заснований на дійсних відмінностях груп;

– вторинний груповий ефект, заснований на різних уподобаннях членів груп;

– дискримінація, нерівне звернення з членами різних груп.

Стать безумовно впливає на наукову діяльність. Цей вплив є дуже багатогранним і зараз досить добре вивченим. Хоча, безумовно, тут є чимало свого роду прихованих параметрів зумовлених специфікою сучасного стану науки і її соціологічного аналізу.

На сьогоднішній момент відомі і дисфункціональні моменти в соціологічних дослідженнях науки, коли на основі гендерної відмінності шикуються негативні підходи, що призводять до систематичних помилок в оцінці якості наукових робіт, компетентності вчених, специфіки наукових комунікацій.

Очевидно, що в основі такого роду підходів лежать якісь міркування, що мають, швидше за все, односторонній характер. З часом помилки в даних концепціях стають явними. І соціологи бачать, що тендерні і статеві відмінності учених не збіднюють, а збагачують розвиток науки, що, природно, впливає на багатство теоретичних підходів, урізноманітнює дослідження.

До речі сказати, гендерні та статеві відмінності впливають і на центральну наукову процедуру – вимір. Правда, на перший погляд, цього не може бути, як вважають деякі дослідники, просто за визначенням.