Нижче наведено частину дослідження “Гендерно-родові особливості заголовків англійських прозових літературних творів“. За цим посиланням ви зможете знайти детальний опис роботи і список джерел.

Причини зміни родової системи іменника

Дуже важливо розглянути лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, які вплинули на зміну граматичної категорії роду в англійській мові. Розвинута система давньоанглійської флективної морфології в середньоанглійській мові сильно руйнується і спрощується, при цьому спрощення давніх форм особливо швидко відбувається в північних діалектах, які зазнали значного впливу скандинавських мов. У південних же діалектах давні форми довше зберігаються.

Спрощення граматичного ладу мови викликане, як вже вказувалося, двома самостійними процесами – фонетичною редукцією ненаголошених закінчень і граматичною перебудовою, ці процеси тісно взаємодіяли в англійській мові та сприяли один одному. Взаємодією і пояснюється та обставина, що в англійській мові спрощення граматичної системи і в зв’язку з цим розвиток нових – аналітичних – форм відбувалося більш бурхливо і послідовно в порівнянні з іншими спорідненими мовами. З іншого боку, цьому сприяло також змішування зі скандинавськими діалектами, яке, безсумнівно, посилювало ці дві основні тенденції, викликані внутрішніми законами розвитку англійської мови. Таким чином, граматична категорія роду поступово втрачає як морфологічні (закінчення), так і синтаксичні (узгодження) засоби вираження [13, c.57].

Дотримуючись теорії О. Есперсена про редукції флексій в результаті впливу скандинавських прислівників, що отримала широке поширення, Б. А. Ільїш пише про те, що спільність коренів слів в англійських і скандинавських діалектах і різниця в закінченнях призвели до того, що для комунікації використовувався корінь слова, а закінчення все більш послаблювалися. У результаті цього, на його думку, відбулося зникнення флексій, що і призвело до подальших змін в родових характеристиках іменників [8, с. 213].

Крім цих причин, пов’язаних з граматичними і фонетичними особливостями англійської мови, у руйнуванні старої родової класифікації та відмирання граматичного роду важливу роль відіграли також особливі екстралінгвістичні фактори, а саме змішування зі скандинавськими діалектами. Рід певних семантично близьких або однакових слів міг не збігатися в англійській та в скандинавських мовах. Порівняйте, наприклад, іменник steorra “зірка” у давньоанглійській мові був чоловічого роду, а у давньоскандинавській мові слово stjarna “зірка” жіночого роду; bāt “човен” у давньоанглійській мові є іменником чоловічого роду, а у давньоскандинавській мові іменник beit “човен” є іменником середнього роду; у давньоанглійській beorh “гора” це іменник чоловічого роду, а у давньоскандинавській мові bjarg “гора” середнього роду [20, с. 59].

Пізніше на перебудову старої родової класифікації мав ще один екстралінгвістичний фактор, а саме норманське завоювання. Приналежність французької та англійської мов до різних мовних груп, романської і німецької відповідно, призвела до істотної розбіжності родових класів (не кажучи вже про відмінності в структурах родових категорій) [20, c. 11]. У той час був великий наплив запозичених французьких слів, які не мали ніяких формальних ознак для віднесення їх до того чи іншого роду. У таких умовах, природно, перевагу отримував змістовий принцип.

Отже, питання про причини, що викликали зміни в перерозподілі родових характеристик, залишається відкритим. Чи зміна у перерозподілі родових характеристик була викликана зміною у мисленні носіїв чи, навпаки, розпадом флективного ладу.