В організації науково-дослідної підготовки учнів у вузі, природно, виникає ряд проблем.

У загальному плані дані проблеми пов’язані:

– З нестачею додаткового обсягу часу, оскільки основний його обсяг витрачається студентами на відвідування навчальних занять та підготовку до різних форм їх проведення, здачу заліків та іспитів з дисциплін;

– З нестачею матеріальних засобів і витрат на проведення конкретних дослідницьких робіт, залучення провідних фахівців та організацію співробітництва, участь у науково-практичних конференціях та публікацію статей;

– З наявністю професорсько-викладацьких кадрів, зацікавлених і здатних здійснювати систематичне наукове керівництво навчаються;

– З наявністю в учнів особистісних якостей самоорганізації та професійно-ділової комунікації, зі ступенем вираженості інтелектуальних (інформаційно-інтеграційних, аналітико-синтетичних, проектувальних, прогностичних, діагностичних і ін.) і творчих здібностей.

В такому випадку студенти та аспіранти звертаються за допомогою в спеціалізовані наукові центри, які допомагають написати магістерську дисертацію або інший потрібний вид наукової роботи та діляться потрібним досвідом.

Наукова робота у вузі організовується через різноманітні форми, які здійснюються на кафедральному та міжкафедральному, факультетському і міжфакультетських, загальноінститутської і міжвузівському рівнях.

Це:

– Наукові лабораторії,

– Наукові гуртки,

– Пошуково-експедиційні дослідження,

– Науково-дослідні семінари,

– Науково-практичні зібрання,

– Круглі столи та ін.

В рамках роботи даних організаційних форм і проведених заходів відбувається представлення результатів роботи за допомогою різних способів і видів наукової діяльності, якими можуть виступити:

– Науковий звіт,

– Наукова стаття,

– Наукова доповідь,

– Мультимедійна презентація,

– Письмові роботи, що виконуються на різних рівнях вищої освіти (курсова робота, випускна кваліфікаційна робота, магістерська дисертація, кандидатська дисертація).

Таким чином, видно, що займаючись науковою роботою дослідник (студент, майбутній бакалавр або магістр, або аспірант, майбутній кандидат наук) поступово підключається до загальновузівської науково-дослідної діяльності та під керівництвом наукового наставника вносить в неї свій скромний, але суспільно і особистісно-значущий внесок.

На особистісному рівні заняття науковою роботою дозволяє:

– забезпечити більш глибоке формування своєї загальної та професійної культури, що включає в себе такі складові як інформаційно-аналітична культура, організаційна та самоорганізаційна культура, професійно-комунікативна культура.

– формування цілісного світогляду та системного мислення як основи позитивного сприйняття і гнучкого розуміння, адекватної оцінки виконуваної професійної діяльності і свого місця в ній.

– більш реальні можливості для подальшого кар’єрного зростання у професійній сфері на основі розвинених особистісних якостей цілеспрямованості, продуктивності своєї праці і відповідальності за його результат, здібностей приймати управлінські рішення, працювати в команді, долати виникаючі труднощі й ін.

Література:

Галина Якушкина. Наукова робота в системі професійної підготовки кадрів у вузі мистецтв і культури. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії” // Збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 325 с.